Компанія має намір встановити сотні систем CL1 з людськими нейронами в датацентрах.
Австралійський біотехнологічний стартап Cortical Labs планує розробити перші у світі “біологічні центри обробки даних”. Їхня діяльність ґрунтується на комп’ютерах CL1, які складаються приблизно з 200 тисяч живих людських нейронів, замість звичних чипів. Компанія працює над цими об’єктами в Мельбурні та Сінгапурі, співпрацюючи з оператором DayOne Data Centers, повідомляє Futurism.
У мельбурнському датацентрі планується встановлення 120 систем CL1. У Сінгапурі, за планами DayOne, можуть бути розгорнуті до тисячі таких пристроїв. Технологію компанія описує як нову форму обчислень, яку називає “wetware”.
Система функціонує наступним чином: комп’ютер надсилає електричні імпульси нейронам, вирощеним зі стовбурових клітин людської крові. Вбудовані мікрочипи фіксують реакцію нейронів і перетворюють її на вихідні дані.
Минулого року Cortical Labs вже демонструвала роботу біологічного комп’ютера CL1. Тоді дослідники представили пристрій як “перший у світі біологічний комп’ютер, що підтримує розгортання коду”.
У лютому компанія продемонструвала новий експеримент із цією системою. Нейрони навчили взаємодіяти з відеогрою Doom, що стало більш складним завданням у порівнянні з ранніми експериментами, коли клітини змушували грати у Pong у 2022 році.
У Cortical Labs вважають, що біологічні обчислення можуть мати значну енергетичну перевагу. За даними Bloomberg, майбутні дата-центри з такими системами “споживатимуть лише частину енергії, що використовується звичайними процесорами штучного інтелекту”.
Генеральний директор DayOne Data Centers Гон Венг Чонг зазначив, що енергоспоживання одного вузла CL1 є надзвичайно низьким. За його словами, для функціонування пристрою потрібно менше електроенергії, ніж для портативного калькулятора.
Водночас практична ефективність таких систем поки що залишається незрозумілою. Компанія ще не довела, що біологічні комп’ютери здатні конкурувати з сучасними потужними процесорами центрів обробки даних.
Однак розробники вважають, що технологія може стати відповіддю на екологічні проблеми сучасних дата-центрів. Інфраструктура штучного інтелекту вже відома високим споживанням електроенергії та води, а також зростанням цін на електрику у регіонах, де будують такі об’єкти.
Раніше біоінженери з Університету штату Огайо успішно протестували використання міцелію грибів шиїтаке як мемристорів — електронних компонентів, здатних зберігати дані через зміну електричних станів. У ході експерименту зневоднений міцелій виконував роль оперативної пам’яті, обробляючи до 5850 сигналів на секунду з точністю 90%.