В Польщі виявлено перше підтверджене одностатеве подвійне поховання: археологи знайшли 800-річні скелети жінок, які перебувають в обіймах.

Дослідження виявило, що 800-річні останки жінок не мали генетичного споріднення.

У Польщі завершили генетичний аналіз двох скелетів, знайдених у середньовічному похованні в обіймах, і з’ясували, що обидві особи були жінками та не мали родинного зв’язку. Це перше генетично підтверджене одностатеве подвійне поховання в середньовічній Польщі, повідомляє Live Science.

Останки, які мають вік 800 років, археологи виявили під час розкопок у соборі Воздвиження Святого Хреста в місті Ополе в період з 2022 по 2025 роки. Один зі скелетів був похований за традиційним християнським обрядом — лежачи на спині з витягнутими вздовж тіла руками. Інший скелет поклали на бік, з рукою, розміщеною під головою другої особи, що створювало враження “обіймів”.

“Відкриття незвичайного поховання в такому унікальному місці, безумовно, викликало питання щодо характеру взаємозв’язку між людьми, похованими разом в одній могилі,” — зазначила Агата Ціслік, біологічна антропологиня з Інституту імунології та експериментальної терапії імені Людвіка Гіршфельда в Польщі.

Дослідники вважають, що обидві жінки могли бути поховані одночасно, враховуючи їхнє положення в могилі. Проте археологи попереджають, що інтерпретації на основі пози тіла та зовнішніх ознак можуть бути неточними.

Генетичний аналіз ДНК, проведений міжнародною командою науковців, дозволив відновити фрагменти генетичного коду обох осіб. У результаті підтвердили, що вони не були родичами.

Дослідники підкреслюють, що точний характер їхнього зв’язку залишається невідомим. Серед можливих варіантів — спільне проживання, релігійні чи соціальні зв’язки або так звана “фіктивна спорідненість”.

“Ці соціально визнані зв’язки функціонували подібно до сімейних зв’язків і могли відображатися в похоронних обрядах,” — пояснила Ціслік.

Водночас науковці не виключають, що подібні поховання могли мати різні соціальні або ритуальні значення в середньовічному суспільстві. Розташування могили біля стін собору, яке зазвичай було зарезервоване для заможних або впливових осіб, свідчить про відсутність соціальної маргіналізації похованих.

Результати цього дослідження опублікують у Journal of Archaeological Science: Reports, який вийде в вересні 2026 року. Подальший аналіз інших середньовічних поховань в Ополі може допомогти зрозуміти, чи це поодинокий випадок, чи частина ширшої похоронної практики.

Нещодавно археологи, які досліджують цвинтар XVII століття у Високій Арктиці, виявили свідчення небезпек, які переслідували китобоїв раннього Нового часу, включаючи цингу і важку фізичну працю. Але це місце поховання швидко зникає через зміни клімату, перетворюючи археологічні розкопки на перегони з часом.