Він виник внаслідок злиття двох річок приблизно 3,6 мільйона років тому.
Дослідники повідомили, що близько 5,4 мільйона років тому на території сучасних Туреччини та Сирії існували дві річки, які впадали в Середземне море. Згодом вони об’єдналися в одну, утворивши Євфрат, який відіграв важливу роль у становленні ранніх людських цивілізацій Родючого півмісяця, інформує Live Science.
За словами науковців, річки палео-Карасу і палео-Мурат впадали в Середземне море до 3,6 мільйона років тому, коли тектонічні зміни змінили їхні русла. Спочатку змінилося русло палео-Мурата, а через 800 тисяч років – палео-Карасу. Приблизно 1,6 мільйона років тому обидві річки злилися і почали текти на південний схід у бік Перської затоки.
“Сучасний ландшафт на суші, разом із похованими відкладеннями в морі, все ще демонструє чіткі ознаки стародавньої річки Євфрат. Якби річки палео-Мурат і палео-Карасу не змінили свої русла і не об’єдналися в той час, невідомо, чи сформувався б Родючий півмісяць у тому вигляді, в якому він існує сьогодні”, – зазначив перший автор дослідження Ендрю Мадоф, старший сейсмостратиграф нафтогазової компанії Chevron.
Родючий півмісяць часто називають “колискою цивілізації”. Це регіон у Західній Азії, форма якого нагадує бумеранг, простягається від сучасного Єгипту до південно-східного Іраку. Його східна частина, відома як Месопотамія, включає річки Тигр і Євфрат. Ці дві річки створили оазис родючого ґрунту в посушливій місцевості, що сприяло розвитку стародавніх цивілізацій, таких як шумери й ассірійці, близько 6000 років тому.
Незважаючи на те, що Євфрат відіграв важливу роль у розвитку стародавніх цивілізацій, про його походження відомо небагато. Деякі дослідники раніше вважали, що Євфрат походить від однієї річки, що впадала в Середземне море або в стародавні водойми на території сучасної Туреччини. Інші ж вважали, що він виник від річки, що протікала на Аравійському півострові.
Нове дослідження демонструє, що Євфрат походить від двох річок, а не від однієї.
Науковці використали сейсмічні дані, карти поверхні суші та супутникові знімки для відтворення геологічної історії Євфрату. Вони виявили річкові відкладення віком від 5 до 6 мільйонів років, поховані біля узбережжя Лівану, і порівняли їх із раніше задокументованими річковими відкладеннями аналогічного віку біля узбережжя Туреччини. Це дозволило їм виявити дві стародавні річки: палео-Карасу і палео-Мурат.
Ці річки впадали в Середземне море під час і після Мессинської кризи солоності, періоду тривалістю близько 700 000 років, коли тектонічні процеси призвели до висихання більшої частини моря. Воно знову наповнилося водою 5,33 мільйона років тому, затопивши борозни й осади, залишені двома річками на морському дні. Саме ці залишки і були виявлені під час нового дослідження.
Раніше геологи змогли розкрити таємницю найбільшої притоки річки Колорадо. Незабаром після свого утворення вона кинула виклик гравітації і деякий час текла вгору.