Це може змінити підходи до дослідження Місяця.
Науковці виявили область, що нагадує “порожнину” зниженої космічної радіації поблизу Місяця. Це відкриття може сприяти зменшенню опромінення астронавтів небезпечним випромінюванням під час майбутніх місій на Місяць, якщо запланувати певні операції на поверхні в ранкові години за місцевим часом, повідомляє Live Science.
Дослідники здійснили це відкриття, використовуючи дані, отримані китайським апаратом “Чан’е-4”. Воно свідчить про те, що магнітне поле Землі може впливати на відстані в космосі далі, ніж вважалося раніше. На думку науковців, це відкриття ставить під сумнів усталене припущення про те, що галактичні космічні промені розподіляються відносно рівномірно в просторі між Землею і Місяцем за межами захисного магнітного поля нашої планети.
У процесі дослідження вчені проаналізували дані, отримані під час експерименту з нейтронними і дозиметричними вимірюваннями на борту місячного посадкового модуля “Чан’е-4”. Дослідники виявили область зниженого галактичного космічного випромінювання в ранкові години за місцевим часом Місяця, через кілька годин після сходу сонця.
Космічні промені є одним з найнебезпечніших джерел радіації для астронавтів, які перебувають за межами низької навколоземної орбіти. Ці високоенергетичні частинки здатні проникати в космічні апарати і тканини людини, завдаючи шкоди ДНК і підвищуючи ризик розвитку раку.
У найближчому майбутньому заплановано безліч пілотованих польотів на Місяць, тому науковці зазначили, що більш точна карта інтенсивності радіації може допомогти планувальникам місій зменшити радіаційне опромінення астронавтів під час дослідження поверхні.
Відкриття науковців демонструє, що космічне випромінювання між Землею і Місяцем веде себе інакше, ніж вважалося раніше. Раніше вчені вважали, що після перетину магнітосфери Землі галактичні космічні промені рівномірно розподіляються по всьому простору між Землею і Місяцем і лише незначно підлягають впливу магнітного поля Землі.
На думку дослідників, вони очікували, що Земля вплине на Місяць у магнітосферному хвості – довгому потоці магнітного поля, що простягається від Сонця на нічному боці планети. Проте вони не сподівалися на аналогічний ефект перед магнітосферою на сонячному боці.
Раніше науковці змогли розкрити таємницю сильного місячного магнетизму. Тривалий час дослідники не могли знайти відповіді на питання, чому зразки місячної породи, які були доставлені на Землю місіями “Аполлон”, демонструють ознаки інтенсивного магнітного поля, яке іноді можна порівняти з сучасним земним або навіть перевершує його.