Вчені виявили предшественника писемності, якому близько 40 тисяч років.

Їх виявили на давніх артефактах.

Дослідники повідомили, що надсічки, знайдені на давніх артефактах, свідчать про те, що прадавні люди використовували структуровані символи для комунікації ще 40 000 років тому. Ці відмітини були створені представниками оріньякської культури в період від 43 000 до 34 000 років тому, інформує Science Alert.

Науковці підкреслюють, що ці знаки не є достатньо складними, щоб вважатися писемністю в строгому розумінні цього терміна. Вони не передають усне мовлення. Проте спосіб їхнього розташування на різних предметах демонструє вимірну структуру, яку можна порівняти з найдавнішими протоклінописними системами, що з’явилися приблизно 5300 років тому.

Лінгвіст Крістіан Бенц із Саарландського університету в Німеччині та археолог Ева Дуткевич із Берлінських державних музеїв вважають, що ці знаки можуть бути раннім попередником писемності.

На думку Бенца і Дуткевич, ці символи “підтверджують, що перші мисливці-збирачі, які прибули до Європи, вже використовували послідовності знаків порівнянної складності цілеспрямованим, систематичним і загальноприйнятим чином — за кілька десятків тисяч років до виникнення справжньої писемності”.

У процесі дослідження Бенц і Дуткевич проаналізували 260 предметів оріньяцької культури, які були знайдені в печерах на території сучасної Німеччини. Серед них були фігурки та інші артефакти, вирізані зі слонової кістки, кісток тварин і рогів. На багатьох з них були присутні крапки, лінії, хрести, зигзаги, зірки та штрихування.

Дослідники створили каталог, що містить понад 3000 окремих знаків на знайдених артефактах, згрупувавши їх за категоріями та зафіксувавши тип об’єкта, на якому кожен з них був зображений. Цей набір даних став основою для їхнього статистичного аналізу.

Аналіз показав, що ці знаки були нанесені не випадково. Символи з’являлися в навмисних, повторюваних послідовностях із вимірною структурою. У різних типів об’єктів спостерігалися різні візерунки: наприклад, фігурки містили послідовності з щільністю інформації — зі структурованішою варіацією всередині послідовності — приблизно на 15% вищою, ніж у інструментів.

У свою чергу, щільність візерунків на інструментах виявилася приблизно на 10% вищою, ніж на трубках або флейтоподібних артефактах, і приблизно на 15% вищою, ніж на особистих прикрасах.

Візерунки залишалися стабільними протягом 10 тисяч років, що може свідчити про те, що вони виконували постійну, загальну функцію, а не просто слугували для прикраси. Дослідники зазначають, що ця функція не полягала в запису усного мовлення; ці візерунки не відповідають писемності, яка, як відомо, вперше з’явилася близько 5000 років тому.

На думку вчених, ці візерунки були формою людського спілкування.

Раніше науковці повідомляли, що давні майя використовували “мову жестів” при створенні знаменитого вівтаря віком 1300 років. І ці жести можуть позначати важливі дати в календарі “Довгого рахунку”.