Злиття галактик відбулося 10 мільярдів років тому.
Дослідники виявили в Чумацькому Шляху зірки, які, ймовірно, колись належали іншій галактиці. Вони проаналізували хімічний склад цих зірок та їхній рух поблизу галактичного диска. За словами вчених, рідна галактика цих світил, названа “Локі”, злилася з нашою приблизно 10 мільярдів років тому, повідомляє Live Science.
Під час дослідження науковці ідентифікували 20 старих зірок, які мають низький вміст металів і обертаються дуже близько до диска галактики – плоскої області Чумацького Шляху, що обертається і в якій розташована більшість зірок, включаючи Сонце. Вони вирішили перевірити, чи може злиття, що сталося в минулому, пояснити спостережувані явища.
Найперші зірки, які виникли у Всесвіті, складалися з водню та гелію. Всередині цих ранніх зірок водень і гелій зливалися в більш важкі елементи, які астрономи називають металами. Вибухаючи, ці світила викидали ці елементи в космічний простір. Таким чином, кожне нове покоління зірок формувалося з матеріалу, більш збагаченого, ніж попередні.
У процесі злиття малих галактик їхні зірки, газ і темна матерія ставали частиною молодого Чумацького Шляху, що зростав. Моделювання показують, що зірки від ранніх злиттів розташовані глибше всередині галактики, тоді як більш пізні зірки, з більшою ймовірністю, розсіяні далі в галактичному гало, великій сферичній області, що простягається за межі яскравого диска.
Проте у внутрішніх регіонах Чумацького Шляху вчені виявили небагато бідних на метали зірок, які могли б підтвердити цю теорію. Тому, коли команда виявила 20 бідних на метали зірок, що обертаються поблизу галактичного диска, вони вирішили перевірити, чи не є вони залишками давнього злиття.
Зірки були ідентифіковані за каталогом вже відомих бідних на метали зірок. Вони спостерігали за кожною з них за допомогою потужного спектрографа на телескопі Канада-Франція-Гаваї, що дало змогу визначити їхній хімічний склад. Використовуючи точні дані про місцезнаходження, отримані за допомогою космічного телескопа Gaia, вони розрахували відстані до зірок і їхні орбіти в нашій галактиці.
За словами вчених, “поєднання інформації про хімічний склад і орбіти цих зірок” спонукало їх до вивчення походження зірок. Замість того щоб дрейфувати в гало галактики, де переважно спостерігалися стародавні, бідні на метали зірки, ці зірки рухалися траєкторіями, близькими до диска Чумацького Шляху, лише за 6500 світлових років від Сонця.
Крім того, деякі з цих зірок рухалися в тому ж напрямку, що й обертання Чумацького Шляху, а інші – в протилежному. Але різниці в хімічному складі між ними не було. Пояснити, як одна поглинена галактика могла залишити зірки, що рухаються в протилежних напрямках, також виявилося складним завданням.
Вчені провели комп’ютерне моделювання процесу формування галактик. Якщо злиття відбулося досить рано, коли молодий Чумацький Шлях ще не перетворився на диск, що обертається, у поглинутій галактиці було б достатньо свободи, щоб розсіяти свої зірки в усіх напрямках.
Раніше науковці змогли визначити, де знаходиться край Чумацького Шляху.