Вони виявилися пов’язані з чорними дірами і зірками.
Дослідники, ймовірно, розкрили, як виникають загадкові блакитні вибухи у Всесвіті, відомі як швидкі блакитні оптичні транзієнти (LFBOT), повідомляє Space.com.
Перший з таких вибухів був зафіксований у 2018 році, і з того часу астрономи зафіксували лише 14 подібних випадків. У новому дослідженні вчені припустили, що ці вибухи виникають, коли чорна діра або нейтронна зірка взаємодіють із зіркою Вольфа-Райє.
Вчені вже тривалий час намагаються з’ясувати походження LFBOT і навіть висунули безліч моделей, що пояснюють появу цих явищ. Інтерес до них зумовлений тим, що вони розвиваються набагато швидше, ніж інші космічні вибухи або “транзієнти”, досягаючи піку і згасаючи за кілька днів. Їх також вирізняє унікальний колір: вони залишаються синіми протягом більшої частини свого розвитку. Це свідчить про те, що вони сильно нагріваються протягом усього свого існування.
Можливі пояснення виникнення цих вибухів варіюються від загибелі масивних зірок у так званих наднових із колапсом ядра до екстремальних подій приливного руйнування (TDE), які включають розрив і поглинання зірок надмасивними чорними дірами.
У ході нового дослідження вчені аналізували галактики-господарі та оточення LFBOT, щоб зрозуміти, що насправді могло викликати такі вибухи. Дослідження показало, що ці події виникають в інших умовах, ніж ті, які очікуються під час вибухів наднових або приливного руйнування.
“Оскільки об’єкти LFBOT зустрічаються вкрай рідко, а їхні характеристики яскравості суттєво відрізняються від багатьох інших транзієнтних об’єктів, важко точно визначити їхнє походження! Очевидно, вони представляють собою унікальне астрофізичне явище, але що це може бути, залишається відкритим питанням”, — зазначила керівник дослідницької групи Аня Нуджент із Центру астрофізики Гарвардського університету (CfA). Модель, на якій Нуджент та її колеги зосередилися для LFBOT-об’єктів, — це зіткнення компактного залишку зірки із залишковим гелієвим ядром масивної зірки, у якої була відірвана зовнішня воднева оболонка — зірки Вольфа-Райє.
“Ми вважаємо, що це добре описує як характеристики транзієнтного об’єкта, так і властивості зірки-господаря”, — пояснила вона. За її словами, модель, запропонована її дослідницькою групою, може пояснити всі транзієнтні та екологічні характеристики LFBOT, що відрізняє її від інших, раніше запропонованих.
Нуджент зазначила, що такі злиття відбуваються в більш зореутворюючих і менш масивних галактиках, ніж вибухи наднових із колапсом ядра. За її словами, ці галактики ідеально підходять для формування подвійних систем, які починаються як дві масивні зірки, одна з яких відбирає у іншої зоряну речовину, перетворюючи “донора” на зірку Вольфа-Райє. Ця зірка-донор зрештою штовхає “канібалізовану” зірку до наднової з колапсом ядра, що перетворює її на чорну діру або нейтронну зірку. Врешті-решт, зірка Вольфа-Райє та її зоряний залишок-компаньйон зливаються, запускаючи наднову з колапсом ядра. Це важливо, оскільки, хоча подвійні зірки є поширеними, не кожна подвійна система може викликати наднову з колапсом ядра.
Раніше астрономи виявили надпотужний космічний лазер, спрямований на Землю з іншого кінця Всесвіту. І цей космічний промінь є найяскравішим і найвіддаленішим з усіх, які коли-небудь спостерігалися.