Великий каньйон в Атлантичному океані: дослідники пояснили його походження.

Його довжина становить 500 кілометрів.

Дослідники пояснили, які сили “вирили” Комплекс Королівської западини, що знаходиться приблизно за 1000 кілометрів від узбережжя Португалії і відомий як “Великий каньйон Атлантики”, повідомляє Science Alert. Ця величезна мережа западин і басейнів простягається на 500 кілометрів, і вчені тривалий час дискутували про її походження.

Одна з ймовірних теорій стверджувала, що ці утворення стали наслідком розриву океанічної кори. Проте в новому дослідженні науковці під керівництвом команди з Центру океанологічних досліджень ім. Гельмгольца GEOMAR у Німеччині прагнули детальніше вивчити це питання. І, за їхніми словами, реальність виявилася набагато складнішою.

Дослідники вважають, що Комплекс Королівської западини сформувався внаслідок поєднання ослаблення від тепла мантійного плюма та величезного тиску тимчасового кордону тектонічних плит.

“Науковці давно підозрювали, що тектонічні процеси — тобто рухи земної кори — відіграли ключову роль у формуванні Королівської западини. Наші результати вперше пояснюють, чому ця вражаюча структура виникла саме в цьому місці”, — зазначив морський геолог Антьє Дюркефельден з GEOMAR.

Під час дослідження вчені застосовували гідролокатор для картографування цього регіону, а також зібрали зразки вулканічних порід з різних точок усередині западини для аналізу їхнього хімічного складу, що дозволило визначити їхній вік і походження.

В результаті вони зробили кілька важливих відкриттів. По-перше, науковці більш точно визначили час утворення западини: приблизно 37-24 мільйонів років тому. Крім того, вони виявили свідчення того, що тут проходить розлом тектонічних плит, який сформував Кембриджський термодинамічний комплекс (КТК) і продовжився далі. Ймовірно, саме вздовж цього кордону відбулося ключове розтягнення.

Межа плит проходить саме в цьому регіоні, ймовірно, через наявність мантійного плюму, який ефективно спрямовував межу та її розтріскування шляхом найменшого спротиву і допоміг визначити місце формування КТК.

“Ця потовщена, нагріта кора, можливо, зробила регіон механічно слабкішим, тому межа плит змістилася саме тут”, — зазначив морський геолог Йорг Гельдмахер з GEOMAR.

Проте, незважаючи на величезні тектонічні сили, вони виявилися недостатньо сильними та стійкими, щоб створити повноцінний Серединно-Атлантичний хребет. “Коли межа плит згодом змістилася далі на південь, у бік сучасних Азорських островів, формування Королівської западини також припинилося”, — додав Гельдмахер.

Раніше науковці продемонстрували “загублене місто”, яке розташоване неподалік від Серединно-Атлантичного хребта.