У Росії розпочали блокування аудіо- та відеодзвінків у месенджерах Telegram і WhatsApp. Про це офіційно повідомив “Роскомнагляд”, пояснивши обмеження “протидією шахраям” та посилаючись на матеріали правоохоронних органів. За даними відомства, ці платформи нібито стали “основними голосовими сервісами” для обману, вимагання грошей та залучення громадян до “диверсійної і терористичної діяльності”. Водночас офіційна статистика Центробанку РФ за 2024 рік, яку передає Настоящее время (від “Радіо Свобода”), показує, що головним каналом шахрайства залишаються звичайні телефонні дзвінки – 45,6%, а месенджери займають друге місце – 15%.
WhatsApp зі свого боку опублікував заяву на X(Twitter). Месенджер відреагував на спроби блокування, наголосивши на принциповій позиції щодо захисту приватності користувачів:
“WhatsApp є приватним, має наскрізне шифрування та протистоїть спробам уряду порушити право людей на безпечне спілкування. Саме тому влада Росії намагається заблокувати його для понад 100 мільйонів користувачів. Ми продовжимо робити все можливе, щоб забезпечити доступ до зашифрованих повідомлень у всьому світі, включаючи Росію”.
Перші повідомлення про збої у роботі месенджерів, зокрема недоступність дзвінків, з’явилися ще на початку серпня. “Комерсант” повідомив про вибіркові блокування, які почали тестувати 1 серпня. Джерела Ксенії Собчак стверджували, що рішення ухвалили “на найвищому рівні” під приводом “боротьби з тероризмом”.
Наприкінці липня депутат Антон Горєлкін заявив, що WhatsApp має “готуватися до відходу з російського ринку” та анонсував просування національного месенджера Max із реєстрацією через “Госуслуги”, що, за оцінками експертів, відкриє силовикам доступ не лише до листування, а й до інших даних користувачів та говорить про контроль з боку держави-терориста.
Управління кібербезпеки США заборонило депутатам і службовцям Палати представників користуватися месенджером WhatsApp на робочих пристроях. Це рішення ухвалили через занепокоєння щодо захисту даних, оскільки, на думку експертів, месенджеру бракує прозорості та він не гарантує шифрування збереженої інформації. Заборона почала діяти з 23 червня, і поширюється на всі пристрої американського парламенту.