І її частинки виявили на Землі.
У давні часи в Сонячній системі могла існувати ще одна планета. Вірогідно, вона була розміром приблизно з Марс, але загинула внаслідок космічної катастрофи. Вчені могли б ніколи не дізнатися про її існування, якби не виявили її залишки на Землі, повідомляє Science Alert.
Метеорит NWA (Північно-Західна Африка) 12774 був знайдений у 2019 році в пустелі Сахара. Він складається з темної матриці, усіяної дрібними кристалами олівіну — поширеної групи мінералів і основного елемента земної мантії.
Метеорит NWA 12774 належить до надзвичайно рідкісної категорії кам’яних метеоритів, відомих як ангритами, які становлять лише 0,09% від усіх метеоритів, знайдених на Землі. Ангрити — це найдавніші з відомих магматичних порід, що виникли всього через кілька мільйонів років після того, як перші тверді частинки сконденсувалися з сонячної туманності.
Вважається, що метеорити цієї категорії походять від більшого об’єкта, який вчені називають батьківським тілом ангритів (APB). Проте розміри цього тіла залишаються предметом дискусій.
Оскільки ангрити містять лише незначну кількість діоксиду кремнію (кремнезему), основного компонента кам’янистих планет, деякі вважають, що APB міг бути астероїдом радіусом до 200 кілометрів, що сформувався далеко від Сонця.
Інші дослідження, базуючись на даних про магматичну активність материнського тіла, припускають, що воно могло бути розміром з планету. Щоб точніше визначити його розміри, вчені детально вивчили NWA 12774.
Дослідники оцінили кристалічний склад і структуру метеорита за допомогою електронно-мікрозондового аналізу та рентгенівських карт високої роздільної здатності. Вони також розробили нову геобарометричну модель для реконструкції тиску, необхідного для формування структур, що спостерігаються в NWA 12774.
Вчені виявили, що NWA 12774 містить особливо багаті на алюміній кристали клінопіроксена, які формуються в умовах високого тиску. Внутрішній простір меншого астероїдного об’єкта може бути недостатньо потужним. Це свідчить про те, що метеорит утворився в магматичній зоні високого тиску величезного планетарного тіла.
Розрахунки показали, що мінімальний радіус цієї потенційної планети становив щонайменше 1000 кілометрів. Але природа кристалів вказала на те, що вони утворилися з магматичного резервуара, який залягав на невеликій глибині. Тому дослідники вважають, що мінімальний радіус планети становить 1800 кілометрів, тобто вона була трохи більшою за Місяць. Максимальний розмір радіуса становить 3300 кілометрів, що означає, що планета могла бути трохи меншою за Марс.
Раніше вчені заявили, що супутники Юпітера та Урана свідчать про те, що в минулому в Сонячній системі існувала ще одна планета. Ймовірно, це був третій крижаний гігант.