Можливо, дослідники виявили причину цього явища.
Зростання чисельності населення на планеті не завжди відбувалося рівномірно; час від часу популяція зазнавала різкого скорочення. Так, у неолітичну епоху, близько 5000 років тому, громади, що мешкали на території Європи, зазнали значного колапсу. Причини цього явища залишалися незрозумілими, хоча науковці висували кілька версій так званого “занепаду неоліту”. Наразі ж фахівці з Копенгагенського університету проаналізували ДНК 132 осіб, похованих у гробниці на території сучасної Франції, і змогли почати відтворювати картину подій того часу, повідомляє Science Alert.
“Ми спостерігаємо чіткий генетичний розрив між двома етапами поховання. Люди, які використовували цю гробницю до і після занепаду, ймовірно, представляють собою дві абсолютно різні популяції. Це свідчить про те, що відбулася якась значна подія, наприклад, великий переворот, що призвів до занепаду однієї популяції та появи іншої”, — зазначив провідний автор дослідження Фредерік Сірсхольм, генетик з Копенгагенського університету.
Занепад неоліту відбувся приблизно в 3000 році до нашої ери. У цей період чисельність населення зростала, полювання і збиральництво втрачали популярність, технології розвивалися, а землеробські суспільства процвітали. Проте щось спровокувало різку зміну демографічної ситуації. У багатьох регіонах, зокрема в Скандинавії, місцеві землеробські популяції зникли, і їх замінили люди з євразійським степовим походженням.
Приблизно в той же час на території сучасної Франції з’явилася велика мегалітична гробниця, відома як галерейна гробниця або алея поховань. Хоча інформація про занепад тут була досліджена не так детально, як в інших місцях, вчені припустили, що і в цій гробниці можуть бути помітні його ознаки.
У гробниці знаходилися останки сотень людей, які, як показали попередні дослідження, були поховані у два різні періоди, розділені кількома століттями, протягом яких поховань не відбувалося. Цей проміжок збігається з періодом занепаду неоліту.
Дослідники виділили і секвенували 132 геноми з обох етапів поховань і виявили ту ж закономірність, що і в інших регіонах Європи. Населення до занепаду не було пов’язане з населенням, яке жило в регіоні після. Крім того, на першому етапі – приблизно з 3200 по 3100 рік до н.е. – спостерігалася незвично велика кількість людей, які померли в досить молодому віці.
“Така картина смертності не відповідає тому, що ми очікуємо від нормальної, здорової популяції. Це свідчить про те, що могла статися якась катастрофічна подія, як-от епідемія, голод або конфлікт”, — зазначила археолог Лора Саланова з Французького національного центру наукових досліджень.
Люди, поховані в другій фазі, мали зв’язки з південною Францією та Іберією, що вказує на міграцію та переселення з цих регіонів у Паризький басейн після занепаду неоліту. Що стало причиною цих змін, залишається незрозумілим, але наявні дані свідчать про те, що це була низка факторів, а не одна подія.
Дослідники виявили в останках ДНК кількох патогенних бактерій, особливо у людей з першої фази поховання, зокрема Yersinia pestis, мікроб, що через тисячі років спричинив Чорну смерть, і Borrelia recurrentis, що викликає зворотну лихоманку, яка передається вошами.
Збудник чуми був виявлений і в інших похованнях того періоду, але чи зіграв він вирішальну роль у занепаді неоліту, залишається невідомим. Дані про навколишнє середовище в регіоні свідчать, що в цей час ліси відновлювалися, повертаючи собі сільськогосподарські угіддя — що зазвичай пов’язано зі зменшенням людської активності.
Взаємини між померлими також виявилися показовими. До занепаду всі поховані були близькими родичами, що свідчило про згуртоване співтовариство, яке складалося з сімейних груп. Після занепаду спостережувані зв’язки стали менш тісними і більш розрізненими в часі. Це, на думку дослідників, може свідчити про знижену чисельність населення загалом.
Раніше науковці з’ясували, що родичів Чингісхана у світі значно менше, ніж вважалося. Передбачалося, що один із 200 чоловіків має кровний зв’язок із ним, але новий геномний аналіз показав, що це не так.