Аналітики повідомляють, що балістичні ракети Ірану здатні досягати американських військових баз в Європі, а також території України.

Найбільш дальнобійними в арсеналі Ірану вважаються ракети середньої дальності – Khorramshahr, Sejjil, Ghadr та Emad.

Як зазначає Defense Express, під час атак на Ірак, Кувейт, Бахрейн, Катар, ОАЕ, Саудівську Аравію, Йорданію та Ізраїль Тегеран вже використав сотні балістичних ракет і дронів. Крім того, зафіксовано напад безпілотників на британську авіабазу на Кіпрі. Це спонукає оцінювати не лише поточну інтенсивність атак, а й їхню потенційну географію.

Згідно з даними аналітиків, найбільш дальнобійними в іранському арсеналі вважаються ракети середньої дальності – Khorramshahr, Sejjil, Ghadr та Emad. За заявленими характеристиками, їхня дальність складає приблизно 1700–2000 км, а вага бойової частини – від 750 до 850 кг.

Окремо виділяється Khorramshahr – із заявленою бойовою частиною до 1800 кг при дальності близько 2000 км. Якщо ж зменшити вагу бойової частини, теоретично ця ракета може досягати до 3000 км.

“Таким чином, з північного заходу Ірану балістичними ракетами середньої дальності Тегеран може атакувати Грецію, Болгарію, Румунію, де також розташовані американські бази, а також Україну та Молдову”, – зазначають експерти.

Якщо ж припустити дальність у 3000 км, йдеться у публікації, то зона ризику розширюється на значну частину Центральної Європи – включаючи Німеччину та Італію.

Водночас кількість таких ракет, ймовірно, є обмеженою. У Європі протидіяти їм мають елементи американської системи ПРО, зокрема комплекс Aegis Ashore з ракетами SM-3 у Румунії (Девеселу), а також есмінці класу Arleigh Burke у Середземному морі. Німеччина, своєю чергою, отримала ізраїльську систему ПРО Arrow 3, яка наприкінці 2025 року досягне попередньої операційної готовності.

Іран також володіє крилатими ракетами Soumar, дальність яких оцінюється у 2000–3000 км. Проте їх бойове застосування виглядає або обмеженим, або ж рівень перехоплення настільки високий, що ці ракети фактично не відіграють значної ролі у нинішніх ударах.

Найбільш масовим і гнучким інструментом далекобійних атак залишаються безпілотники. Зокрема, Shahed 136 має дальність до 2500 км і є одним із найбільш дальнобійних дронів Ірану.

Інші моделі – Arash-2 (також відомий як Kian 2) із дальністю 1000–1600 км та реактивний Karrar із дальністю близько 1000 км – мають менший радіус дії.

Втім, для атак на Європу іранські дрони повинні будуть перетнути повітряний простір Іраку, Сирії та Йорданії, де діють системи ППО, або ж рухатися через Кавказ і Туреччину. Навіть у разі такого маршруту їхня досяжність дозволяє теоретично створювати ризики для країн Балканського регіону.

“Для їх прольоту у бік Європи вони мають подолати зони повітряного контролю над Іраком, Сирією та Йорданією, де, очевидно, збиваються дрони, що летять атакувати Ізраїль. Або через повітряний простір Вірменії, Грузії та/або Туреччини, після чого в них ще залишиться запас дальності для атаки балканських країн”, – пише Defence Express.

Як війна на Близькому Сході може вплинути на Україну

Президент Володимир Зеленський повідомив журналістам, що наразі від партнерів не надходило сигналів про зменшення обсягів поставок ракет PAC-3 для України на фоні війни на Близькому Сході.

Водночас український лідер зазначив, що сьогодні спілкувався з канцлером Німеччини та піднімав це питання, оскільки воно викликає занепокоєння в Україні. Союзники нашої країни, додав Зеленський, усвідомлюють, що “для нас це наше життя”.