У сучасних умовах прозорого поля бою маскування стає надзвичайно важливим аспектом для будь-якої техніки.
Технології наземних роботизованих комплексів (НРК) швидко прогресують в умовах російсько-української війни, де вони знаходять все більше застосувань. І тепер основною проблемою при їх експлуатації стають не лише технічні обмеження, а й постійна загроза з боку безпілотників у повітрі.
Як повідомляє Defense Express, нещодавно російські військові продемонстрували цікаве рішення для захисту наземних дронів від їх літаючих аналогів. Зокрема, в Інтернеті з’явилися зображення російського НРК “Курьер” із оригінальним підходом до маскування. Окрім звичного антидронового “мангала” та маскувальної сітки, робота щедро прикрасили дрібними гілками. Як наслідок, вже з невеликої відстані робот виглядає як звичайний кущ.
“Звісно, що “рухомий кущ” десь у полі все ж може викликати підозру, але водночас оператор має можливість маневрувати, адже в разі загрози з боку дронів він може знайти укриття та перечекати можливу атаку”, – зазначають аналітики Defense Express.
Експерти підкреслюють, що таке маскування має свої недоліки. Навішані гілочки можуть заважати використанню озброєння, якщо воно є на наземному дроні, а “мангал” зменшує частину вантажопідйомності, тож робот зможе транспортувати менше вантажу. Проте такий захист може бути виправданим, коли пріоритетом є саме виживання дрона.
Війна дронів в Україні
Як повідомляв УНІАН, війна в Україні дедалі більше зосереджується навколо роботизованих систем, де наземні дрони використовуються для підтримки, транспортування та запуску повітряних безпілотників, які, в свою чергу, полюють на ворожі БПЛА. Наземні роботизовані комплекси стають частиною протистояння “дрон проти дрона”, поєднуючи логістичні функції з атакуючими та оборонними можливостями в реальних бойових умовах.
Також ми повідомляли, як під час маневрів у 2025 році невелика група українських дронщиків розгромила підрозділи НАТО, які не були готові до масових атак дронів і допустили ряд тактичних помилок. За словами бійців, це свідчить про серйозні недоліки в підготовці армій НАТО до ведення сучасної повномасштабної війни зі співставним противником, де тактика традиційних механізованих штурмів вже не відповідає реаліям сучасного поля бою.