Вся система протиракетної оборони європейських держав безпосередньо залежить від США.
Враховуючи, що Іран здатен запускати балістичні ракети на відстань до 4000 кілометрів, у зоні ризику опиняються більшість європейських столиць, за винятком Мадрида, Лісабона та Дубліна. Таким чином, постає питання, чи може Європа захиститися від таких атак. Як зазначає Defense Express, насправді проблем з поодинокими іранськими ракетами у Європи бути не повинно. Проте існує один небезпечний аспект, який може суттєво змінити ситуацію.
Отже, у разі запуску ракети Іраном, спочатку вона буде виявлена американськими супутниками. Далі ціль з’явиться на екранах радарів літаків AEW&C, а потім її повинна зафіксувати РЛС AN/TPY-2, розташована на базі збройних сил США у Туреччині. Також її мають виявити американські ракетні есмінці класу Arleigh Burke у Східному Середземномор’ї.
Таке велике число даних з різних джерел дозволить швидко та точно класифікувати загрозу, визначити, куди саме спрямована ракета, а також обрати необхідні засоби для її знищення, підкреслюють експерти.
Нейтралізація загрози
Перша спроба перехоплення ракети може бути здійснена з есмінців за допомогою протиракет SM-3, які здатні перехоплювати балістичні цілі поза межами атмосфери.
Крім того, США мають два комплекси Aegis Ashore, які фактично є “сухопутними ракетними есмінцями”. Перший з них розташований у Румунії під Девеселу, другий – у Польщі під Редзіково. В залежності від траєкторії польоту іранської ракети, вони можуть працювати по цілі або спільно, оскільки їх зони перетинаються, або ж спрацює лише один з них – румунський.
“Враховуючи ефективність перехоплювачів SM-3, навіть одного з цих компонентів має бути достатньо для відбиття одиничної іранської балістичної атаки на Європу”, – зазначають у Defense Express.
Проте є важливий момент: всі згадані засоби виявлення та знищення цілей – американські.
“В основному вся система протиракетної оборони європейських країн безпосередньо залежить від США. І тому загрози Вашингтону вийти з Європи означають ризик залишитися наодинці з цією проблемою”, – підкреслюють експерти.
Удари Ірану
Раніше ЗМІ повідомляли, що під час атак на комплекс “Рас-Лаффан” компанії QatarEnergy у Катарі Іран застосував сучасні ракети, які мали високу маневреність і змогли уникнути американських систем протиповітряної оборони Patriot.
Крім того, Іран випустив дві ракети по американо-британській базі на острові Дієго-Гарсія в Індійському океані, що розташована приблизно за 4000 км від Ісламської Республіки, що свідчить про те, що Тегеран може завдавати ударів на значно більшу відстань, ніж очікувалося.