Далекобійна артилерія України перетворилася на стратегічну опору для Європи, зазначає аналітик.

За прогнозами, реальні терміни переозброєння можуть затягнутися до 2030-х років.

Далекобійні засоби ураження України можуть стати єдиним життєздатним варіантом для Європи в найближчій перспективі. Зокрема, йдеться про безпілотники з дальністю дії, виробництво яких вже стало масовим і серійним. Про це у своїй аналітичній статті зазначив норвезький експерт Фабіан Хофман.

На його думку, європейські запаси далекобійної та глибокої зброї є недостатніми. Зусилля щодо їх поповнення просуваються повільно, а реальні терміни переозброєння можуть затягнутися до 2030-х років. Проте це не обов’язково має бути вирішено заздалегідь.

“Європейські країни мають три переконливі варіанти для швидкого переозброєння в сфері глибоких ударів: закупівля українських систем, придбання доступних рішень з інших країн, прискорення програм розвитку до рівня надзвичайних зусиль”, – зазначив він.

Хофман підкреслив, що за останні чотири роки Україна створила великий і різноманітний арсенал далекобійних та глибоководних ракет, до якого входять безпілотники з дальністю дії, міні-крилаті ракети та важкі крилаті ракети. Балістичні ракети наразі перебувають у стадії розробки.

“Якщо європейські держави ставлять пріоритет на дальності удару та бажають швидко розгорнути можливості, що відповідають дальності крилатої ракети наземного призначення Tomahawk (1600 кілометрів), українські виробники далекобійних безпілотників можуть стати єдиною життєздатною альтернативою в найближчій перспективі. Раніше вони зазначали, що мають надлишкові потужності для виконання європейських замовлень, що також сприяло б створенню додаткових можливостей для постачання українських збройних сил. Значне європейське замовлення перевірить цю пропозицію”, – пояснив він.

Крім того, на думку експерта, європейські країни також могли б прагнути приєднатися до вже існуючих програм, таких як крилата ракета наземного призначення Flamingo компанії FirePoint, або FP-7 та FP-9.

Українська далекобійна зброя

Як повідомляв УНІАН, минуло вже понад вісім місяців з моменту появи першого зображення та характеристик української крилатої ракети FP-5 “Фламінго”. “Оборонка” проаналізувала всі зафіксовані у відкритих джерелах атаки ракетами “Фламінго” та супутникові знімки після ударів, щоб визначити, які з них виявилися успішними та наскільки часто ці ракети взагалі влучають у ціль.

Протягом цього часу було зафіксовано 23 запущені крилаті ракети “Фламінго”. При цьому українські OSINT-аналітики виявили, що до цілі дійшло 6 ракет, але влучили в потрібний об’єкт лише 2. Також зазначається, що ще одне ураження залишається спірним.

Ці дані є результатом обробки інформації лише з відкритих джерел. Не виключено, що реальна кількість запусків та влучань може бути більшою, а пропорція запущених ракет до уражень – суттєво відрізнятись.