У ракет для систем протиповітряної оборони існує тривалий цикл виробництва, зазначає Нарожний.
Для формування антибалістичного щита необхідно вирішити ряд різноманітних завдань. Однією з таких є виявлення цілі, пояснив військовий експерт, засновник БО “Реактивна пошта” Павло Нарожний.
“Спочатку нам потрібно зрозуміти, що таке балістична ракета? Це ракета, яка рухається по балістичній траєкторії і в кінці цієї траєкторії вона ще здатна маневрувати. Не сильно, але маневрує. Якщо взяти аеробалістичну ракету “Кинджал”, то її швидкість на деяких ділянках траєкторії може досягати 10 махів, але наприкінці все ж буде 3. Це означає, що коли ми будемо намагатися збити цю ракету, нам потрібно мати пристрій, який приблизно на такій же швидкості дуже точно може наблизитися до ракети і здійснити або кінетичний удар, або вибухнути поблизу, таким чином знищуючи її”, – пояснив він в ефірі “Українського радіо”.
За його словами, потрібно виявити, що летить в бік України і яку траєкторію має ця ціль. Тому важливо мати якісний радар, який передасть інформацію про ціль на комп’ютер для розрахунку траєкторії.
Далі система сама визначає, яким засобом знищити ракету. Усе відбувається дуже швидко, тому малоймовірно, що такі рішення зможе ухвалювати людина, зауважив Нарожний.
“Приблизно так функціонує американська система Patriot або європейська SAMP/T. Є також південнокорейські системи знищення, їхні власні розробки, але ці системи законтрактовані лише Саудівською Аравією, і поставок, наскільки я пам’ятаю, ще не було”, – додав він.
Україні разом з європейськими партнерами потрібно якось відтворити цю систему і масштабувати виробництво ракет. За словами експерта, в Європі існує італійсько-французька система SAMP/T, і зараз вони працюють над новою версією SAMP/T NG. Україна ж має досвід у виробництві ракет – йдеться про “Південмаш”, КБ “ЛУЧ” тощо.
“Але тепер постає питання, чи зможемо ми повністю виробляти цей комплекс або хоча б окремі його елементи? Мені здається, що Україні слід інтегруватися в цю європейську систему і заявити: “Ми будемо на себе брати, скажімо, виробництво ракет”. І заявки на цю тему вже є. У нас є державне підприємство КБ “ЛУЧ”, яке ще 17-го чи 18-го року демонструвало макет ракети “Корал”. Це саме ракета для системи ЗРК великого радіусу дії з дальністю 120 км, можливо, навіть більше, яка теоретично здатна знищувати балістичні ракети”, – нагадав Нарожний.
Схожі заяви лунають і від представників компанії Fire Point, яка є розробником різних дронів та крилатих ракет “Фламінго”. Наразі вони працюють над балістичними ракетами FP7 і FP9. Водночас твердопаливні двигуни для балістичних ракет аналогічні тим, що використовуються на реактивних системах ППО, зазначає експерт.
“Отже, якщо у них вже є хоча б тестові зразки балістичних ракет, це свідчить про те, що вони, принаймні, близькі до цього. Це великий крок до виробництва такого класу ракет. Щодо термінів, коли йдеться про рік до впровадження, то тут у мене є великі сумніви. Чому? Тому що в ракет для систем ППО дуже тривалий цикл виробництва. Виготовлення однієї ракети триває близько року”, – підсумував Павло Нарожний.
Протидія балістиці – інші новини
Як пояснював український ресурс Defense Express, створення системи захисту від балістичних ракет типу 9М723 від ОТРК “Искандер” є надзвичайно складним завданням. Потрібно пройти три етапи – від виявлення радарів та створення ракет до об’єднання цього в єдину боєздатну систему.
Проте, існує одна пастка, яку не змогли обійти навіть виробники систем Patriot, якими наразі користується, зокрема, Україна.