Дрони-“матки” та важкі бомбардувальники: Forbes висвітлив переваги українських інновацій.

Дрони-"матки" та важкі бомбардувальники: Forbes розповів про переваги українських розробок

Розвиток безпілотної війни призвів до виникнення нової концепції – дронів-носіїв, які доставляють FPV-апарати до цілі та запускають їх у зоні ураження. Як зазначає Forbes, посилаючись на коментар технічного директора компанії Reactive Drone Артема Колесника, такі рішення мають обмежену ефективність. Його компанія виготовляє серію важких багатороторних бомбардувальників “Кажан” (“Летюча миша”), які можуть виконувати роль носіїв для дронів із системою FPV.

“З технічної точки зору це не є складним для реалізації. Але в залежності від завдання, це не завжди є найефективнішим варіантом. Спочатку ми зосередилися на можливостях скидання боєприпасів. Далі залишалося лише питання часу, коли ми почнемо експериментувати з іншими застосуваннями”, – підкреслив він.

На його думку, такі дрони недооцінюються на фоні FPV, хоча саме вони виконують значну частину бойових завдань.

“Останні дослідження свідчать, що близько 70% успішних атак наразі здійснюються саме важкими бомбардувальниками, такими як “Кажан”, – акцентував він.

Експерт пояснює, що важкі дрони рідше потрапляють у публічний простір через специфіку їх використання.

“Бомбардувальники частіше працюють вночі і не створюють “картинки”, придатної для відео, тому їх просто менше помічають”, – зазначив Колесник.

При цьому, за словами розробника, ресурс таких апаратів значно вищий: один дрон може виконувати десятки, а іноді й більше сотні бойових вильотів. Концепція дрона-“матки” передбачає, що великий безпілотник доставляє FPV ближче до цілі та запускає їх:

“Ідея досить проста: великий дрон переносить менші і розгортає їх ближче до зони цілі, виконуючи одночасно роль транспортної платформи і носія”.

Проте на практиці ефективність таких рішень виявилася нижчою за очікування.

“Ефективність FPV-дронів у цій ролі виявилася меншою, ніж спочатку передбачалося, що обмежує цінність таких концепцій”, – зазначив він.

Однією з основних проблем, за словами експерта, залишається дистанційне управління:

“Дистанційне управління на великих відстанях створює додаткові труднощі – стабільність сигналу, надійність зв’язку та затримки. Це значно ускладнює точне управління та знижує надійність результатів під час роботи малих дронів далеко від оператора”.

Розробники також розглядають можливість автономних “роїв” дронів, які можуть діяти без постійного контролю людини. Однак технологія ще не досягла необхідного рівня.

“Поточні апаратні та програмні рішення поки що недостатньо розвинені, щоб надійно підтримувати повністю автономні рої”, – заявив Колесник.

На його думку, саме в цьому напрямку прихований основний потенціал, але до практичного застосування ще далеко. В результаті, вважає експерт, дрони-“матки” мають обмежену сферу використання.

“На сьогодні це дуже нішеве рішення. Ми можемо виділити лише невелику кількість завдань, де такий підхід надає реальну перевагу”, – зазначив він.

Наприклад, мова може йти про ситуації, коли FPV потрібно доставити до важкодоступних цілей – наприклад, всередину будівель. На думку Колесника, більш перспективним напрямком є розвиток озброєння для важких дронів.

“В авіації вертольоти та винищувачі використовують різні типи боєприпасів, включаючи високоточні та керовані ракети”, – зазначив він.

Однак впровадження таких рішень для дронів стикається з проблемою вартості:

“Деякі проекти намагалися інтегрувати керовані ракети, але вартість швидко стає ключовим фактором. Проте цей напрямок має значний потенціал, і ми шукаємо партнерів у ЄС та США для його розвитку”.

Український досвід у війні дронів – останні новини

Раніше колишній командир роти батальйону “Айдар” повідомив, що Україна розширила виробництво далекобійних дронів і навіть перевершує Росію не лише за якістю безпілотників, але й за їхньою кількістю. Однак основною проблемою ефективних нальотів є вдосконалення Росією ППО в частині відбиття атак БПЛА.

Крім того, Київ вже має реальний бойовий досвід використання безпілотників у сучасних умовах ведення війни. Тому президент Володимир Зеленський запропонував країнам Перської затоки та США допомогу в розблокуванні Ормузької протоки – стратегічного морського шляху, закритого внаслідок конфлікту на Близькому Сході. За його словами, Україна створила складну систему захисту вантажних суден від різноманітних загроз у Чорному морі.