Дрони середньої дальності стали новим активом України, проте вони мають свої вразливі місця, – повідомляє BI.

Численні безпілотники прибувають на фронт не в повній готовності до бойових дій.

Безпілотники середньої дальності, що використовуються в Україні, стали новим важливим інструментом у боротьбі з Росією, проте багато з них прибувають на передову технічно недосконалими та не готовими до бойових дій. Оператори дронів в Україні поділилися з виданням Business Insider масштабами проблеми та своїми методами вирішення.

“У кожному вильоті все, що могло піти не так, дійсно йшло не так”, – розповідає пілот безпілотника з позивним Спрінг з підрозділу “Тайфун” Національної гвардії України про першу систему, яку вона тестувала на початку 2025 року.

За її словами, камера дрону могла перестати функціонувати, або його програмне забезпечення зависало перед зльотом, іноді управління переставало реагувати через кілька хвилин, або батареї швидко розряджалися.

Спрінг не стала називати конкретну систему, але зазначила, що протестувала понад 10 типів ударних безпілотників середньої дальності, більшість з яких виготовлені в Україні.

Вона підкреслила, що якість таких “готових” безпілотників може суттєво варіюватися, тому операторам дронів доводиться поєднувати бойову діяльність з ретельним тестуванням систем. Цей процес займає багато часу, але дозволяє виявляти несправні системи. Спрінг чергує час, проведений на фронті, з кількома днями на полігонах, здійснюючи до 11 польотів на день тривалістю від 30 до 80 хвилин кожен.

Виправлення несправностей в умовах війни

Спрінг в основному спеціалізується на дронах, здатних літати на відстань від 40 до 60 км, і тестує їх з початку минулого року. Після перевірки дрона на полігоні вона відправляє його на передову для подальших випробувань. Деякі дрони демонструють досить хороші результати відразу після доставки, тому для їхнього схвалення потрібно лише кілька тестів, тоді як інші настільки проблемні, що вимагають десятків польотів, додала вона.

Ключовим аспектом, який вона оцінює, є їхня надійність проти російських перешкод після польотів на великі відстані.

Загалом, за словами Спрінг, безпілотники, які вона тестує, коштують від 1000 до 15 000 доларів кожен. Невдалий удар не лише витрачає кошти її підрозділу, але й може зайняти близько години льотного часу через відстань, необхідну для досягнення цілі, додала вона.

Існує також ризик того, що несправний безпілотник потрапить до рук Росії в цілому і неушкодженому стані, що дозволить ворогам України вкрасти технології.

Спрінг зазначає, що під час випробувань її команда підтримує тісний контакт з виробниками та надає зворотний зв’язок щодо їхньої продукції. Наприклад, перший безпілотник середньої дальності, який вона тестувала, зазнав стільки змін з початку 2025 року, що тепер вважається новою системою.

Випробування в реальних умовах військами сприяли створенню швидкого інноваційного циклу, яким славиться Україна. Однак Джордж Баррос з Інституту вивчення війни зазначив, що ця система також має свої недоліки.

“Переваг безліч, але є й приховані витрати, які, звичайно ж, пов’язані з неефективністю ринку, величезною кількістю компаній, які не пропонують ефективних або якісних рішень”, – сказав Баррос Business Insider.

Вплив ударів ЗСУ

Раніше УНІАН повідомляв, що російське командування почало відводити підрозділи з Кінбурнської коси. Аналітики Інституту вивчення війни встановили, що причиною цього стало вогневе контролювання ЗСУ над цією ділянкою. Підрозділи 337-го повітряно-десантного полку залишають позиції через повністю зірване постачання: солдати залишилися без снарядів, пального та їжі.

Також російське командування закрило стратегічну автомагістраль Р-280, що з’єднує Маріуполь із Сімферополем, для власної військової логістики. Заборона набула чинності 7 червня – після того, як українські дрони встановили фактичний вогневий контроль над маршрутом.