За словами Поповича, Україна навчилася “відхиляти” ці ракети.
Росія нечасто використовує ракети “Кинджал” для атак на українську територію, оскільки їхня ефективність не завжди є високою, адже Україна навчилася їх перехоплювати. Про це в ефірі Radio NV повідомив військовий аналітик Денис Попович.
Коментуючи дані про те, що в порівнянні з груднем 2025 року запаси різних типів ракет у РФ в квітні залишаються практично незмінними, він зазначив, що це пов’язано з наявністю у ворога так званого НЗ, а також з тим, що раніше випущені ракети працюють гірше і є менш ефективними.
“Існує ще один аспект – обмеженість платформ для запуску цих ракет, щоб здійснити залп усіма цими запасами. Крім того, потрібно зберігати НЗ. Також невідомо, коли ці ракети були виготовлені і в якому вони стані”, – зазначив Попович.
За його словами, незважаючи на те, що РФ намагається обходити санкції, не всі комплектуючі для цих ракет є якісними. Він нагадав, що існує інформація про те, що українські сили можуть “відхиляти” російські ракети “Кинджал” від курсу.
“Ми бачимо, що, незважаючи на значні запаси цих ракет, “Кинджали” використовуються дуже рідко”, – підкреслив Попович.
Російські запаси ракет – що відомо
Як повідомляв УНІАН, в ГУР розкрили обсяги запасів ракет, які наразі має країна-агресор, зазначаючи, що Москва намагається суттєво збільшити виробничі потужності підприємств свого військово-промислового комплексу та темпи виробництва нових ракет.
За даними розвідників, станом на середину квітня 2026 року РФ мала:
- балістичних ракет “Іскандер-М” – до 200 одиниць;
- крилатих ракет “Іскандер-К” – до 110 одиниць;
- гіперзвукових аеробалістичних ракет “Кинджал” – до 100 одиниць;
- крилатих ракет “Калібр” – до 460 одиниць;
- крилатих ракет “Онікс” – до 690 одиниць;
- крилатих ракет X-101 для літаків Ту-160, Ту-95 – до 120 одиниць;
- крилатих ракет X-22/32 (для Ту-22) – до 350 одиниць;
- гіперзвукових протикорабельних ракет “Циркон” – до 230 одиниць;
- балістичних північнокорейських ракет KN-23 – до 50 одиниць;
- ударних ракет РМ-48У для ЗРС типу С-300ПМ/С-400 – до 450 одиниць;
- керованих ракет Х-69 для літаків Су-30 МК, Су-34, Су-57 – до 25 одиниць;
- керованих авіаційних ракет типу Х-29/31/35/58/59 – до 2,6 тис. одиниць;
- балістичних ракет середньої дальності “Орєшнік” – до 10 одиниць.
Водночас станом на 1 грудня 2025 року Росія мала приблизно такі ж самі запаси.