США повинні відмовитися від розміщення нової критично важливої морської інфраструктури в прикордонних зонах та поступово перемістити частину кораблів, командних структур і виробничих потужностей у більш захищені регіони країни, вважає аналітик Forbes.
Українські атаки FPV-дронами на російські військові об’єкти змусили американських експертів переглянути свої уявлення про безпеку інфраструктури ВМС США. На думку старшого оглядача Forbes Крейга Хупера, військово-морські бази та промислові об’єкти, що знаходяться менш ніж за 100 миль (близько 160 км) від державного кордону, більше не можуть вважатися захищеними.
Автор зазначає, що нещодавні удари українських FPV-дронів по російській військово-морській інфраструктурі, включаючи об’єкти в Кронштадті, продемонстрували можливості відносно недорогих і масових безпілотників уражати важливі цілі навіть на значній відстані від лінії фронту.
Особливу увагу Хупер звертає на базу ВМС США в Сан-Дієго, яка розташована приблизно за 18 км від кордону з Мексикою. За його словами, там зосереджено найбільше в Тихоокеанському регіоні з’єднання американського флоту, включаючи авіаносці та десятки інших кораблів.
Автор пише, що таке розташування створює так зване “насичене цілями середовище”, оскільки навіть прості FPV-дрони можуть долати такі відстані за лічені хвилини.
Як додатковий аргумент він наводить дані Прикордонної служби США, згідно з якими у другій половині 2024 року біля південного кордону було зафіксовано близько 27 тисяч безпілотників, що діяли на малих висотах.
На думку Хупера, США повинні відмовитися від розміщення нової критично важливої морської інфраструктури в прикордонних зонах і поступово перемістити частину кораблів, командних структур і виробничих потужностей у більш захищені регіони країни.
Він також вважає за необхідне посилити пасивний захист вже існуючих об’єктів. Серед можливих заходів пропонуються укриття для кораблів, системи водяного зрошення, захисні сітки та інші інженерні рішення, здатні зменшити наслідки атак безпілотників.
При цьому оглядач визнає, що впровадження активних засобів протидії дронам поблизу великих міст може зіткнутися з серйозними обмеженнями через цивільну авіацію, екологічні вимоги та потенційні ризики для населення.
У матеріалі підкреслюється, що досвід України демонструє: FPV-дрони перестали бути екзотичною зброєю і стали реальною загрозою для стратегічних об’єктів. Тому, вважає Хупер, американським військовим необхідно приймати рішення вже зараз, а не чекати на появу подібних атак на власній території.
“Україна показує, що FPV-дрони більше не є екзотичною і віддаленою загрозою”, – зазначає Крейг Хупер.
Водночас викладена в публікації позиція є авторською оцінкою оглядача Forbes і не відображає офіційну позицію Міністерства оборони США або ВМС США.
Атака українських дронів на Кронштадт
Нагадаємо, вночі 6 червня українські дрони завдали удару по арсеналах Військово-морського флоту (ВМФ) РФ і базі в Кронштадті, а також по нафтобазі на Кубані, повідомив президент Володимир Зеленський. Таким чином дешеві безпілотники подолали відстань близько 1000 км до регіону Петербурга – до арсеналів ВМФ ворога та бази в Кронштадті. “А також наші далекобійні санкції подолали близько 500 кілометрів у Краснодарський регіон і завдали удару по нафтобазі”, – зазначив президент.
Як йдеться в повідомленні СБУ, удари були завдані по 15-му арсеналу військово-морського флоту (ВМФ) РФ у Ленінградській області, Кронштадтській військово-морській базі та нафтобазі “Усть-Лабінськ” у Краснодарському краї. У місцях прильоту було зафіксовано вибухи та пожежі.