Характерна конструкція перехоплювачів забезпечує їх високу швидкість: BI поділився деталями дизайну.

Виготовлення перехоплювачів є недорогим і простим, проте складним залишається процес їх постійного оновлення.

Хоча дрони-перехоплювачі виглядають простими, підтримувати їхню ефективність у боротьбі з постійно змінюваними загрозами зовсім не легко, зазначає Business Insider.

Виробники безпілотників повідомили виданню, що ці системи є оманливо простими. Навіть незначні зміни в їхній конструкції можуть мати критичне значення.

“Щоб зупинити Шахед, безпілотник-перехоплювач повинен бути стабільним, достатньо швидким, щоб наздогнати свою ціль, і достатньо маневреним, щоб пілот міг вразити летючу мету. Він також має бути економічним і придатним для масового виробництва”, – йдеться в статті.

На прикладі розробки перехоплювача “Жало” автори зазначають, що ранні версії ледь могли зрівнятися зі швидкістю дронів Shahed, які досягають 185 кілометрів на годину. Розробники стверджують, що модернізація є “постійним балансуванням”, щоб двигуни, датчики та рами надійно функціонували в реальних умовах.

“Більший акумулятор дозволяє дрону літати довше, але обтяжує його. Великі пропелери підвищують тягу, але можуть зробити його громіздким. Потужніші двигуни можуть перегріватися. Складніше програмне забезпечення додає затримки. Кожен виграш потенційно створює компроміс”, – розповіли автори матеріалу.

А загрози продовжують еволюціонувати, з’явилися реактивні версії “Шахедів”. Деякі з них озброєні ракетами, а інші мають автоматичні системи для ухилення від безпілотників-перехоплювачів. Також Україна попередила, що Росія досліджує ще один турбореактивний безпілотник іранської розробки, Karrar, який, за повідомленнями, літає зі швидкістю до 595 км/год.

Особливості конструкції

Більшість дронів-перехоплювачів мають подібну фізичну конструкцію: рама у формі краплі або кулі з чотирма пропелерами біля основи. І більшість виробників дронів зосереджуються на деталях, таких як товщина та довжина рукояток квадрокоптера, гострота його носа та довжина хвоста.

Така ж конструкція використовується в цивільних безпілотниках, що встановлюють рекорди швидкості. На відміну від цивільних дронів, перехоплювач повинен нести вибухівку, що збільшує його вагу. А коли квадрокоптер наближається до цілі, йому потрібно достатньо енергії, щоб набрати швидкість та наздогнати свою мету. Багато перехоплювачів також потребують програмного забезпечення, яке допомагає пілоту зафіксуватися на цілі.

На сьогодні типовий український безпілотник-перехоплювач рухається зі швидкістю близько 355 км/год. А основна проблема, з якою стикаються виробники, полягає в тому, як забезпечити роботу дронів без перегріву.

Вони також повинні бути масштабованими. Країни прагнуть купувати дрони-перехоплювачі оптом, тому їх має бути легко виготовляти та модернізувати.

Дрони-перехоплювачі – більше новин

Нагадаємо, що Україна вдосконалює технології дистанційного керування, запускаючи та контролюючи рої дронів. Експерти не виключають, що в майбутньому після запуску дронів пілотам не буде потрібно керувати польотом та наведенням на ціль.

У майбутньому рої дронів, за словами фахівців, дозволять одному пілоту управляти кількома безпілотниками одночасно або навчать їх “спілкуватися” між собою у повітрі. Однак виробники зазначають, що наразі технологія ще не готова до реального впровадження, адже алгоритми діють примітивно та не можуть бути застосовані у реальному повітряному бою.