Для здійснення подібних атак Ірану необхідно було б суттєво зменшити вагу бойової частини, зазначає Романенко.
“Іранські рекламні дані про їхню техніку значно завищені… Я не вважаю, що там є велика кількість ракет. Крім того, найбільші балістичні ракети працюють на рідкому паливі – це застарілі радянські технології, які не є мобільними. Це не ті ракети, які можна легко транспортувати та запускати. Як правило, це ракети, що запускаються зі стаціонарних позицій”, – пояснив фахівець.
Він також додав, що для того, щоб іранські ракети дійсно досягли європейських міст, Тегерану довелося б критично зменшити бойову частину та фактично повністю переробити конструкцію.
“Отже, для Європи, найімовірніше, ці ракети не становлять загрози”, – вважає Валерій Романенко.
Погрози Ірану країнам Європи
У Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що будь-які дії європейських країн на Близькому Сході будуть сприйняті як “акти війни” і можуть призвести до атак на європейські держави, повідомляє Euronews.
“Це буде актом війни. Будь-який такий акт проти Ірану буде розцінено як співучасть з агресорами. Це буде сприйнято як акт війни проти Ірану”, – зазначив речник відомства Есмаїл Багаї.
Це попередження пролунало на фоні намірів європейських країн посилити свою оборону, оскільки війна в Ірані загрожує поширитися за межі Близького Сходу та створити загрозу безпеці Європи.
Зброя Ірану – ви могли це пропустити
За даними аналітиків Defense Express, найбільш дальнобійними в іранському арсеналі вважаються ракети середньої дальності – Khorramshahr, Sejjil, Ghadr та Emad. За заявленими характеристиками, їхня дальність становить приблизно 1700–2000 км, а бойова частина – від 750 до 850 кг.
Окремо виділяється Khorramshahr – із заявленою бойовою частиною до 1800 кг при дальності близько 2000 км. Якщо ж зменшити вагу бойової частини, теоретично ця ракета може долати до 3000 км. Таким чином, з північного заходу Ірану балістичними ракетами середньої дальності Тегеран може атакувати Грецію, Болгарію, Румунію, де розташовані американські бази, а також Україну та Молдову.
Якщо ж припустити дальність у 3000 км, то зона ризику розширюється на значну частину Центральної Європи – включно з Німеччиною та Італією.