Китай збудував нові десантні судна: чотири з них були придбані в Україні в 2000-х роках.

Поставка цих суден до Китаю стала одним із найбільших контрактів для України у військово-морській галузі.

Китай активно розширює флот десантних кораблів на повітряній подушці Type 728 (місцевої модифікації суден проекту 12322 “Зубр”). Як повідомляє Naval News, це може свідчити про підвищену готовність КНР до можливого вторгнення на Тайвань.

Зазначається, що в Китаї може бути 10-12 таких десантних суден. Більше того, Пекін має намір побудувати ще більше кораблів.

У Defense Express нагадали, що постачання до Китаю десантних кораблів на повітряній подушці проекту 12322 “Зубр” стало одним із найбільших контрактів для України у військово-морському секторі. Підготовка до підписання угоди розпочалася у 2008 році, а її загальна вартість на той час становила близько 320 млн доларів.

У виданні зазначили, що угода передбачала постачання до Китаю чотирьох кораблів цього класу. Йшлося про глибоку модернізацію судна, яке в результаті отримало позначення проект 958 “Бізон”. Два кораблі були збудовані в Україні, ще два – безпосередньо в Китаї.

Китай отримав перший десантний корабель у 2013 році. У виданні нагадали, що станом на 2021 рік було повідомлено про завершення контракту з Китаєм на будівництво цих десантних кораблів, тоді українські спеціалісти перебували з візитом у КНР для проведення державних випробувань останнього судна.

У 2023 році стало відомо, що Китай зрештою налагодив виробництво власної версії кораблів. У виданні додали, що китайський варіант отримав вдосконалену радіолокаційну станцію, модернізовану щоглу для засобів зв’язку та додаткове рятувальне обладнання.

Китай приховує правду про H-20

Нагадаємо, що раніше 19FortyFive з посиланням на військових експертів і дані розвідки США повідомляло, що китайський стратегічний стелс-бомбардувальник Xi’an H-20, який мав стати відповіддю американському B-21, зіткнувся з серйозними труднощами. Незважаючи на гучні обіцянки Пекіна, програма фактично “затихла” після 2024 року.

На думку аналітиків, Китай міг зіткнутися з технологічними “тупиками”. Однією з основних проблем є відсутність досвіду у створенні літаків типу “літаюче крило”.