Кораблі-музеї знову стають актуальними після того, як підводний човен США атакував іранське судно, повідомляє BI.

Незважаючи на іржу та зношену фарбу, ці судна все ще здатні багато чого навчити.

Музейні судна часів Другої світової війни раптово перестали бути лише частиною історії після того, як американський підводний човен знищив іранське судно. Як зазначає Business Insider, для Браяна Ауера, операційного менеджера організації Historic Ships in Baltimore, відео, на якому підводний човен ВМС США цього тижня потопив іранський військовий корабель, виглядало надзвичайно знайомим.

“Коли я побачив кадри, як торпеда влучає в іранський фрегат, це нагадувало фотографії подібних атак часів Другої світової війни”, – поділився він.

Зазначається, що відповідне відео було опубліковане Міністерством оборони США. Перед атакою цього тижня в Індійському океані останнім підтвердженим випадком, коли американський підводний човен знищив ворожий корабель у бою, був USS Torsk. Цей підводний човен часів Другої світової війни у 1945 році знищив два японські судна, а згодом став частиною музейної експозиції, якою наразі опікується Ауер.

Після 1945 року великі морські бої між військовими кораблями траплялися рідко. Однак на фоні нової хвилі морських операцій США проти Ірану кораблі-музеї часів Другої світової знову стають актуальними, зазначається у статті. Вони демонструють не лише те, як колись велися морські війни, а й те, як вони можуть виглядати сьогодні. Завдяки цьому плавучі музеї раптом перестають сприйматися лише як частина далекої історії.

“Ті з нас, хто працює на музейних кораблях, зовсім не підтримують війну”, – зазначає куратор лінкора Battleship New Jersey Раян Шиманскі.

За його словами, музейники прагнуть продемонструвати людям, наскільки жахливими були війни. Водночас сам факт того, що США знову беруть участь у морських бойових діях – одних із перших з часів Другої світової – робить такі музеї частиною сучасної публічної дискусії.

Відзначається, що у США експонується близько 75 музейних кораблів епохи Другої світової війни. Це списані лінкори, підводні човни, есмінці, авіаносці та інші судна, на які можуть піднятися відвідувачі й самостійно оглянути їх зсередини.

Під час екскурсій, які часто проводять ветерани ВМС, гостям демонструють бойові відсіки: торпедні кімнати, артилерійські башти та командні центри. Наприклад, Battleship New Jersey дозволяє побачити крилаті ракети Tomahawk – цей корабель став першим надводним судном, оснащеним такими ракетами у 1982 році. Ці ж ракети використовувалися для знищення іранських кораблів під час операції Epic Fury.

“Це сучасні системи. Можливість побачити ракету Tomahawk і її пускові установки в музеї – досить рідкісна”, – підкреслює Шиманскі.

Деякі музеї навіть пропонують ночівлю на кораблях: відвідувачі можуть поїсти у корабельній їдальні та переночувати у каютах моряків.

“Звичайна людина навряд чи колись потрапить на бойовий корабель, який перебуває на службі. Тому музейний корабель – це найкраща можливість зрозуміти, як виглядає служба на військовому судні”, – пояснює він.

Підводні човни минулого дивовижно схожі на сучасні

Хоча деякі технології підводних човнів часів Другої світової вже застаріли, багато принципів їхньої роботи залишилися незмінними.

“Ми всі працюємо у світі, підпорядкованому законам фізики, тому деякі речі просто не змінюються”, – зазначає Ауер.

За його словами, якщо пройтися сучасним підводним човном класу Ohio, можна побачити системи та рішення, які використовуються так само, як і на USS Torsk.

Планування підводних човнів також змінилося не надто сильно: там і досі є ті самі основні приміщення – для сну, харчування та запуску торпед. Найбільша різниця полягає у можливостях кораблів.

Наприклад, дизельні підводні човни, такі як USS Becuna, під час Другої світової більшістю часу змушені були перебувати на поверхні і могли залишатися під водою лише близько 12 годин через обмежений запас кисню.

Сучасні атомні підводні човни мають практично необмежений запас пального і можуть перебувати під водою до шести місяців.

“Фактично їх обмежує лише запас їжі”, – пояснює менеджер освітніх програм музею Independence Seaport Museum Г’ю МакКівер.

Цікаво, що деякі підводні човни того часу все ще функціонують. Наприклад, “сестринський” корабель USS Torsk – підводний човен USS Cutlass, введений в експлуатацію у 1945 році, продали Тайваню у 1973-му, і він досі служить у флоті Республіки Китай.

“Для нас ці човни настільки застарілі, що стали музеями. Але для багатьох країн світу вони все ще досить сучасні”, – зазначає Ауер.

Куратори кораблів-музеїв стверджують, що відновлення морських боїв під час конфлікту США з Іраном знову привертає увагу до експонатів часів Другої світової війни.

МакКівер очікує, що під час літнього туристичного сезону відвідувачі значно частіше питатимуть про торпеди та морські бої.

“Для США як морської держави економічне процвітання країни тісно пов’язане з морем і флотом”, – підкреслює він.

І, як нагадує Шиманскі, ще кілька днів тому жоден діючий корабель ВМС США не мав на рахунку потоплення ворожого корабля – це могли сказати лише музейні судна, які брали участь у боях минулого.

Отже, незважаючи на іржу та зношену фарбу, ці кораблі все ще здатні багато чого навчити.

Новини флоту – головне

Як повідомляв УНІАН, стратегічний експерт компанії “Соната”, капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ Андрій Риженко вважає, що використання підводними човнами США надпотужних торпед для знищення іранського флоту свідчить про неспроможність Ірану виявляти субмарини. За його словами, торпеда підходить під корабель, зазвичай, з кормової частини. Потужний вибух, що відбувається, призводить до знищення корпусу корабля, торпеда Mark 48 підриває корабель під водою, розриваючи його навпіл.