Протягом конфлікту вони використали до 85 % ракет системи ППО, що змусило їх перейти на більш економічні варіанти.
Країни Перської затоки під час війни США та Ізраїлю проти Ірану витратили значну частину своїх ракет для систем ППО Patriot. Згідно з даними Bloomberg, йдеться щонайменше про 2400 ракет типів PAC-3 і GEM-T з приблизно 2800, які були на озброєнні до початку бойових дій.
Таким чином, значна частина арсеналу протиповітряної оборони була використана за короткий проміжок часу, що підкреслює інтенсивність ракетних атак та навантаження на системи перехоплення.
Іран з моменту початку війни 28 лютого запустив по країнах Перської затоки майже 1200 балістичних ракет і 4000 примітивних крилатих ракет “Шахед”, відповідно до офіційних звітів цих країн, які не є вичерпними.
“Без активної підтримки США у більшості країн не залишилося б нічого, що могло б захистити від іранських ракет”, – зазначила Келлі Грієко, старший науковий співробітник Центру Стімсона.
На фоні вичерпання запасів дорогих перехоплювачів країни регіону почали активніше впроваджувати альтернативні рішення. Зокрема, йдеться про використання дешевших боєприпасів типу JDAM.
Проте повністю відмовитися від більш складних засобів ППО не вдалося. Крилаті ракети продовжують використовуватися, оскільки в ряді зон зберігаються ризики для операцій на малих дистанціях.
Ситуацію ускладнює обмежений темп виробництва. Як зазначається, Lockheed Martin, що виготовляє ракети PAC-3, виробляє близько 650 одиниць на рік.
Міністерство оборони США повідомило, що має у своєму розпорядженні всі необхідні боєприпаси для виконання поставлених завдань. Документи FMS демонструють, скільки ракет було запрошено або санкціоновано, але, можливо, було поставлено меншу кількість.
Це свідчить про те, що поповнення витрачених запасів може зайняти значний час, особливо з урахуванням триваючих бойових дій і високого попиту на системи ППО.
Вичерпання запасів Patriot у країнах Перської затоки ілюструє, наскільки ресурсомісткою стає сучасна протиповітряна оборона. Навіть великі арсенали можуть швидко зменшуватися під час інтенсивних атак, а їх відновлення обмежене виробничими можливостями оборонної промисловості.
Наслідки війни з Іраном
Раніше повідомлялося, що на фоні нарощування чисельності військ США на Близькому Сході поширюються чутки про плани Трампа провести наземну операцію в регіоні. Йдеться про наміри Пентагону взяти під контроль острів Харк, через який проходить 90% усього експорту іранської нафти. Така спроба США може викликати серйозну ескалацію конфлікту і жорстку відповідь Ірану, оскільки острів є стратегічно важливим об’єктом для Тегерана. У разі подібної операції Іран може діяти за одним із 4 можливих сценаріїв.
Крім того, вранці 30 березня зросли ціни на нафту. Котирування підштовхнули вгору перші атаки єменських хуситів на Ізраїль, що призвело до розширення зони конфлікту на Близькому Сході.
На фоні цього президент Єгипту закликав Трампа припинити бойові дії в регіоні та попередив, що в разі ескалації конфлікту ціни на нафту можуть перевищити позначку в 200 доларів за барель.