Берлін вже близько року чекає на затвердження придбання Tomahawk для застосування з наземних установок Typhon.
Нова геополітична ситуація змушує Берлін переглянути свої наміри щодо закупівлі американських крилатих ракет Tomahawk, на які досі немає дозволу з боку США, та активніше розглядати європейські альтернативи, зазначають експерти Defence Express.
Зазначається, що Німеччина вже близько року чекає на затвердження придбання Tomahawk для використання з наземних пускових установок Typhon. Хоча рішення формально ще перебуває на розгляді й може бути ухвалене у травні, все частіше виникають сумніви щодо реалістичності цієї угоди. Однією з причин називають фінансові витрати США, пов’язані з конфліктом проти Ірану.
Як повідомляє німецьке видання Hartpunkt, ситуацію ускладнює також погіршення американо-німецьких відносин. Зокрема, йдеться про рішення Вашингтона зменшити військову присутність у Німеччині та відмову від розгортання там власних батарей Tomahawk.
У результаті, зазначають аналітики, Німеччина стикається з нестачею засобів для ураження цілей на відстані понад 1000 км. Власні європейські розробки, зокрема в рамках програми ELSA (European Long Range Strike Approach), очікуються не раніше 2030-х років, що залишає проміжний період без адекватного рішення.
Водночас, за інформацією оглядача Jeff21461, Берлін вже не розглядає Tomahawk як основний варіант для закриття цієї прогалини. Натомість увага зміщується до європейських рішень – серед можливих кандидатів називаються Taurus Neo, LCM та 3SM.
Паралельно Німеччина планує розвивати власну інфраструктуру для забезпечення далекобійних ударів без залежності від США. Йдеться про створення систем зв’язку, супутникового забезпечення, командних центрів і програмного забезпечення для планування операцій.
Як зазначає Defence Express, затримки з боку США спонукають європейські країни активніше інвестувати у власні оборонні рішення. Наявність таких систем “тут і зараз” може призвести до збільшення замовлень і прискорення виробництва.
Наразі єдиною повноцінною європейською альтернативою Tomahawk вважається NCM (MdCN), на базі якої створюється LCM. Водночас ця ракета лише повертається у виробництво після перерви, оскільки Франція – її єдиний оператор – тривалий час не робила нових замовлень. Подібна ситуація і з Taurus Neo, хоча фінансування на його розробку вже виділено.
На цьому фоні з’являється обмежене вікно можливостей і для українських далекобійних рішень, зокрема дронів типу Ан-196 “Лютий” та FP-1. Проте вони не можуть повністю замінити крилаті ракети. Водночас потенційно перспективним виглядає і проєкт “Довгий Нептун” із заявленою дальністю до 1000 км, пише ЗМІ.
Дефіцит ППО
Нагадаємо, війна в Ірані продемонструвала Франції та іншим країнам, що їхні військово-повітряні сили мають адаптуватися до використання недорогих боєприпасів класу “повітря-повітря” для протидії дешевим безпілотникам супротивника.
Як пише Forbes, нещодавно винищувачі стали звичним звуком над Іракським Курдистаном, який зазнав понад 800 ракетних і дронних атак під час війни з Іраном. Автономний регіон не має власної системи протиповітряної оборони і не може самостійно її придбати, оскільки не є суверенною державою. Йшлося, що Багдад закуповує системи протидії дронам, але не ділитиметься з Курдистаном.