Нові українські ракети здатні уражати об’єкти в будь-якій точці Криму і досягатимуть їх за 25 хвилин, – зазначив експерт.

Зменшення дистанції пуску призведе до скорочення підлітного часу, підкреслив офіцер.

Ракети українського виробництва FP-7 та FP-9 зможуть уражати об’єкти російських окупантів у різних частинах Криму. Якщо можливості першого комплексу залежать від місця запуску, то далекобійні FP-9 здатні завдавати ударів по цілях у будь-якій точці півострова. Про це на умовах анонімності повідомив військовий експерт з Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу, пише Радіо Свобода.

За його словами, дальність дії ракет FP-7 становить до 200 км. Враховуючи ці дані, у разі запусків з району Очаків – Миколаїв буде “накрито” північно-західне узбережжя півострова, де розташовані численні об’єкти ППО, а також пункти базування Чорноморського флоту.

“А у разі запусків, наприклад, з правобережжя Дніпра від Снігурівки або Великої Олександрівки, під вогнем опиняться всі населені пункти північного Криму до Джанкоя”, – зазначив експерт.

Офіцер запасу підкреслив, що умовні точки пуску обрані приблизно за 40-50 км від лінії бойового зіткнення – для забезпечення безпеки ракетних установок. Проте конкретні місця визначаються командирами залежно від бойової ситуації, даних розвідки та поставлених завдань.

Водночас балістичні ракети FP-9, за його оцінкою, зможуть безперешкодно вражати цілі в будь-якій точці окупованого півострова.

“При заявленій дальності 900 км пуски цих ракет можуть бути здійснені, наприклад, з районів Києва, Житомира або Хмельницького. FP-9 має швидкість два Махи – це подвійна швидкість звуку, 2200 кілометрів на годину. До найвіддаленіших цілей у Криму – в Севастополі або в Керчі – ракети долетять менш ніж за пів години, за 25 хвилин. При скороченні дистанції пуску скорочуватиметься і підлітний час”, – пояснив військовий експерт.

Чи має Росія захист від української балістики

За словами військового експерта з Криму, балістичні ракети є складними цілями для ППО. Траєкторію ракети можна умовно поділити на три етапи:

• зліт і розгін;
• політ за межами щільних шарів атмосфери, де ракета набирає максимальну швидкість;
• зниження та ураження цілі.

“Висота, на яку піднімається ракета, може варіюватися, але найчастіше вона становить близько 100 км. Наприклад, ракети російського комплексу “Іскандер” піднімаються на висоту 100–150 км. Для FP-9 таких даних поки немає, але, вважаю, вони також у цьому діапазоні. ППО може збити ракету лише на фінальному етапі, і в такому випадку залишається дуже мало часу на виявлення цілі, розрахунок її траєкторії та траєкторії ракети ППО. Наприклад, німецька система ППО IRIS-T встигає це зробити в середньому за 10 секунд, а американський Patriot – за 8-15 секунд”, – розповів підполковник запасу.

Як зазначив експерт, основним російським засобом протидії балістичним цілям є зенітно-ракетний комплекс С-400 “Триумф”.

“Його радар раннього виявлення 91Н6Е має інструментальну дальність до 600 км. Згідно з тактико-технічними характеристиками, межі зони прикриття за дальністю від балістичних ракет становлять від 5 до 60 кілометрів. Однак про реальне використання в бойових умовах проти балістичних ракет даних немає, хоча цей ЗРК є на озброєнні низки країн”, – зазначив він.

Експерт додав, що проти балістичних ракет можуть також використовуватися старіші комплекси С-300В або найсучасніший С-500 “Прометей”. Різниця лише в дальності виявлення та дальності ураження цілей.

Що відомо про розробку FP-7 та FP-9

Нагадаємо, що наприкінці квітня Україна вперше продемонструвала ракету FP-9, яка за своїми розмірами може перевершити не лише російський “Іскандер”, але й радянський “Скад”. Зазначалося, що розробка може пройти кодифікацію в Міністерстві оборони вже цього літа, після чого надійде на озброєння.

Згодом голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан оцінив терміни запуску ракети FP-9 у серійне виробництво, зазначивши, що для цього потрібно завершити тестування у бойових умовах і доопрацювати її.

Також повідомлялося, що український виробник зброї Fire Point провів перше льотне випробування свого протиракетного перехоплювача FP-7.x. Співзасновник Денис Штілерман назвав його “досить успішним”.

У Defense Express також пояснили значення другого тесту ракети FP-7. Під час нових випробувань було протестовано не базову версію, а модифікацію FP-7.x, яка у майбутньому має стати основою для створення перспективної антибалістичної ракети Freya. Цього разу ракета продемонструвала повністю керований політ із корекцією траєкторії вже після старту.