“Орєшнік” виявився не таким загрозливим: у ракеті Путіна виявлено суттєвий недолік, – WELT.

“Орєшнік” стикається з основною проблемою – низькою точністю ударів, через що його вважають радше засобом залякування, ніж ефективною системою для точкових атак.

Російська гіперзвукова ракета “Орєшнік”, яку Кремль позиціонує як “неперехоплювану” зброю, має суттєвий недолік – низьку точність ударів. Незважаючи на швидкість, що перевищує 10 Махів, і складність для систем протиповітряної оборони, її бойова ефективність у реальних атаках залишається обмеженою, зазначає WELT.

Під час нещодавнього запуску ракета стартувала з полігону Капустін Яр у Росії та впала в районі Білої Церкви на Київщині. Українська влада повідомила про пожежі в гаражному кооперативі, проте жертв не було.

Аналітики звертають увагу на те, що для такого удару російські військові застосували ракету вартістю у десятки мільйонів доларів, тоді як результатом стало ураження другорядних об’єктів.

“Орєшнік” розроблений на основі балістичної ракети середньої дальності РС-26 “Рубіж”. Він здатен нести кілька бойових блоків загальною вагою до 1,5 тонни та долати відстань до 5000 кілометрів. Основною перевагою ракети є гіперзвукова швидкість і складна траєкторія польоту, що значно ускладнює її перехоплення.

Проте експерти пояснюють, що під час входження в атмосферу навколо ракети утворюється плазмовий шар з температурою у тисячі градусів, який блокує радіо- та супутникові сигнали. Це призводить до проблем з корекцією курсу на фінальному етапі польоту, що знижує її точність.

Саме тому “Орєшнік” вважається парадоксальною зброєю: він надзвичайно складний для перехоплення, але водночас недостатньо точний для “хірургічних” ударів по конкретних військових цілях.

Виклик для ППО

Традиційні системи протиповітряної оборони, зокрема IRIS-T, не призначені для боротьби з такими цілями. Навіть комплекси Patriot можуть перехоплювати подібні ракети лише за сприятливих умов і з використанням найсучасніших перехоплювачів.

Для протидії таким загрозам Захід розробляє спеціалізовані системи екзоатмосферного перехоплення – зокрема Arrow 3 та THAAD. Їхнє завдання полягає у знищенні балістичних ракет ще поза атмосферою, до розділення бойових блоків.

Незважаючи на заяви диктатора Володимира Путіна про “неперехоплюваність” “Орєшніка”, військові фахівці вважають, що ракета не є невразливою. Однак для її знищення потрібні супутникові системи раннього попередження, далекобійні радари та надзвичайно дорогі ракети-перехоплювачі.

Атака “Орєшніка” – що відомо

В ніч на 24 травня під час чергової масованої атаки на Україну армія РФ випустила по місту Біла Церква на Київщині ракету “Орєшнік” у так званому “кінетичному” варіанті.

Аналітики відповіли на питання, чи могла ракета відхилитися від цілі на 80 км та чи планував Кремль атакувати Київ. Найімовірніше, ворог намагався вразити один із військових об’єктів або аеродром у Київській області.

ISW не виключає, що Росія могла запустити дві балістичні ракети середньої дальності “Орєшнік” по Україні. Одна з ракет могла вийти з ладу та впасти на тимчасово окупованій території Донецької області.