Проєкт “Фрея” та українська система протиповітряної оборони: фахівець визначив можливості та озвучив строки реалізації.

Українська компанія має можливість запропонувати ракету FP-7.х, а також інтегрувати її за допомогою європейських партнерів, наприклад, у вже існуючі комплекси IRIS.

У сфері антибалістики співпраця між європейськими виробниками озброєння та українськими компаніями є досить очевидною. Про це в ефірі “Українського радіо” повідомив аналітик порталу “Мілітарний” Вадим Кушніков, відповідаючи на запитання щодо протидії російській балістиці.

Він підкреслив, що з огляду на тенденцію зменшення участі Сполучених Штатів Америки у питаннях безпеки в Європі, дедалі актуальнішим стає питання, як саме можна захистити Європу від загроз з боку Ірану та Росії.

Експерт зазначив, що співпраця між європейськими виробниками озброєння та українськими компаніями є очевидною, оскільки як в Україні, так і в Європі усвідомлюють реальну загрозу від балістичних ракет та систем, які має Росія.

Проєкт “Фрея”

На запитання, чи йдеться про спільну розробку нового комплексу з новими ракетами або ж про модернізацію вже існуючих систем, Кушніков зазначив, що, враховуючи сучасні тенденції, зокрема, в рамках проєкту “Фрея”, мова скоріше йде про інтеграцію вже наявних систем.

Він додав, що це стосується як ракет-перехоплювачів, так і наземної інфраструктури, яка включає засоби виявлення, тобто радіолокаційні станції, а також засоби управління бойовими діями, які відповідають за всі етапи роботи подібного комплексу.

“Тобто від моменту виявлення до моменту перехоплення повітряної цілі. І тут ми бачимо, що українська компанія може запропонувати своє вже наявне рішення, а саме FP-7.х, і за допомогою європейських компаній інтегрувати, наприклад, у вже існуючі комплекси IRIS, де буде використовуватися українська ракета, а всі інші компоненти – європейського виробництва”, – зазначив аналітик.

Ракети-перехоплювачі

Говорячи про ракети-перехоплювачі, він, зокрема, зазначив, що у 2022-2023 роках на рівні експертів висувалися пропозиції щодо можливості серійного виробництва ракет для радянських комплексів С-300. Йдеться про ракети 5В55.

“І тут ми бачимо, що подібна ідея знову виникає з новими акцентами, оскільки дійсно комплексів С-300 у нас залишилася певна кількість, але отримати боєкомплект до них станом на 2026 рік, окрім як у Росії, більше неможливо”, – підкреслив Кушніков.

Таким чином, він додав, виникла ідея відновити виробництво подібних ракет, заручившись технологічною та фінансовою підтримкою європейських компаній, інтегрувати сучасні рішення щодо ракет-перехоплювачів, а також у співпраці з партнерами інтегрувати їх у європейські пускові системи.

“А також здійснити координацію між станцією виявлення, станцією супроводження цілей і безпосередньо ракетами”, – зазначив експерт.

Коли запрацює “Фрея”

Відповідаючи на запитання, скільки часу знадобиться для переходу від формування ідеї до практичної реалізації проєкту “Фрея”, Кушніков зазначив, що порівнював би це з історією систем FrankenSAM, де від початку публічних обговорень до моменту, коли їх побачили на полі бою, пройшло трохи менше двох років.

“І, скоріше за все, самі процеси відбувалися значно швидше. Тож, порівнюючи з виробництвом українського КАБу і з комплексами FrankenSAM, ми можемо говорити про місяці, а не роки”, – зазначив він.

Українська антибалістика

Як відомо, проєкт “Фрея” (Freya) – це концепція єдиної захищеної системи протиповітряної та протиракетної оборони для всієї Європи, розроблена українською приватною оборонною компанією Fire Point за участі європейських партнерів. Основою для ППО “Фрея” стане ракета-перехоплювач FP-7.х.

Компанія Fire Point веде переговори з європейськими компаніями щодо запуску нової системи ППО до наступного року, зокрема, для створення ефективної системи протидії балістичній загрозі. Мова йде про недорогу альтернативу американській системі Patriot.

Сьогодні, 21 травня, президент України Володимир Зеленський розповів про етапи створення української антибалістики. Він зазначив, що наразі ефективних вітчизняних засобів для протидії російській балістиці не існує. За його словами, найбільші інвестиції у розвиток технологій здійснює держава, а не бізнес. Йдеться про суму близько 40-60 мільярдів доларів на рік.