Російські військові розробили саморобний зенітний ракетний комплекс на основі автомобіля “Урал”. ЗМІ повідомили про недоліки, які супроводжують цю систему.

Росія намагається компенсувати тиск українських дронів та брак ракет ППО, повертаючись до старих проєктів із сумнівною ефективністю.

У соціальних мережах з’явилися зображення імпровізованого російського зенітного ракетного комплексу (ЗРК), який використовує ракети класу “повітря-повітря” Р-77 і встановлений на шасі вантажівки “Урал”. Знімки, ймовірно, були зроблені в місті Орел. Вперше подібну установку демонстрували ще у 2024 році – як спробу створити аналог західних систем ППО, повідомляє Defence Express.

Симптоми виснаження чи нова тактика

Поява такого комплексу спочатку була сприйнята як свідчення дефіциту зенітних ракет у Росії на фоні активного використання українських далекобійних БПЛА. Ознаки цього спостерігаються вже давно: ще у 2025 році фіксували застосування застарілих ракет 9М33 до ЗРК “Оса-АКМ”.

Проте, глибший аналіз свідчить, що йдеться не лише про брак ресурсів, а й про спробу адаптації. Росія фактично повернулася до проєкту РВВ-АЕ-ЗРК 1990-х років, який раніше не був реалізований через концептуальні недоліки.

Обмежені можливості ракет Р-77

Основна проблема такого рішення – використання ракети Р-77 без суттєвої адаптації для запуску з землі. У повітрі її дальність може досягати до 110 км, однак у режимі “поверхня-повітря” вона скорочується приблизно до 12 км.

Для запуску росіяни використали модифіковану пускову установку від реактивної системи залпового вогню БМ-21 “Град”, що також свідчить про імпровізований характер рішення.

Залишається незрозумілим:

• як саме здійснюється цілевказівка для таких комплексів;
• скільки операторів потрібно для обслуговування;
• чи буде ця система масово вироблятися.

Чому не використовують винищувачі

Теоретично ракети Р-77 можна було б ефективніше застосовувати зі штатних носіїв – винищувачів типу Су-30 або Су-35. Однак російська сторона, ймовірно, намагається уникнути ризику пошкодження літаків під час перехоплення безпілотників на близькій відстані.

У цьому контексті використання наземного “ерзац-ЗРК” може розглядатися як спроба мінімізувати ризики для авіації, навіть ціною значного зниження ефективності.

Війна в Україні – як змінився фронт

Як повідомляв УНІАН, у війні РФ проти України дрони стали постійною загрозою як для цивільного населення, так і для військових. Психологічний тягар на передовій став не меншим за фізичну загрозу, що перетворює навіть прості дії на додатковий стрес.

Будь-яке пересування стає ризикованим. Будь-який відкритий простір – потенційно небезпечний, а зупинка навіть на короткий час може означати, що тебе помітять. Люди намагаються рухатися швидко, ховатися, використовувати укриття, але абсолютної безпеки не існує.