Дрони-камікадзе “Шахед” продовжують залишатися серйозною загрозою для українців, проте засоби їх знищення розвиваються значно швидше, ніж самі дрони. Це змушує російську сторону вдосконалювати свої далекобійні безпілотники, що, в свою чергу, призводить до різкого зростання вартості БпЛА.
Незважаючи на тисячі загиблих і поранених, а також численні руйнування, можна стверджувати, що за чотири роки війни Україна створила одну з найефективніших у світі систем протидії дронам-камікадзе типу “Шахед”.
Наприкінці травня радник президента з питань оборонної промисловості Олександр Камишин оприлюднив невтішну для росіян статистику. Українські сили вже здатні перехоплювати до 97% дронів-камікадзе “Шахед”, які Росія активно використовує для атак на наші міста.
Для порівняння, можна навести дані щодо ракет. За інформацією Міністерства оборони України, у травні РФ здійснила запуск 211 крилатих і балістичних ракет. З цієї кількості українські захисники перехопили 112. Таким чином, відсоток перехоплення становив 53%. Це можна вважати непоганим результатом, проте, звісно, ця цифра не йде в жодне порівняння з ефективністю перехоплення “Шахедів”.
Отже, класичні “Шахеди” швидко втрачають свою ефективність, тоді як збільшення виробництва дає мінімальний результат, майже не впливаючи на лінію фронту.
Ціна питання: дешева зброя недешевої війни
Коли згадують “Шахед”, зазвичай мають на увазі “Шахед-136”, або, за російською термінологією, “Герань-2”.
Цей дрон може літати на висоті від 60 до 4000 метрів зі швидкістю близько 150–170 км/год. Апарат обладнаний двотактним поршневим бензиновим двигуном MADO MD 550, завдяки якому характерний “мопедний” звук ударного дрона чути за кілька кілометрів.
Слід зазначити, що “Шахед” – це не російське і навіть не іранське ноу-хау. Прототип БпЛА був розроблений у Німеччині ще в 1980-х роках під назвою DAR (Die Drohne Antiradar). Пізніше він трансформувався в ізраїльський дрон Harpy, а згодом був “запозичений” іранцями через треті країни.
Протягом російсько-української війни “Шахед-136” постійно вдосконалювався, пройшовши шлях від примітивного баражуючого боєприпасу, що літав строго за заданими координатами, до “розумного” засобу ураження з інтегрованими технологіями штучного інтелекту, камерами тощо.
З одного боку, це зробило його небезпечнішим, але з іншого – негативно вплинуло на вартість.
Загалом уявлення про вартість Shahed-136 змінилося від гіпотез про “копійчану зброю” до усвідомлення того, що перед нами досить дорогий комплекс.
На сьогодні відомо, що експортна ціна іранського дрона принаймні до нещодавнього часу становила від 190 тисяч доларів. Після локалізації виробництва в РФ вона, на думку фахівців порталу Defense Express, знизилася до щонайменше 50 тисяч доларів.
Номінально це не так вже й багато.
Для порівняння, вартість однієї російської крилатої ракети Х-101 становить близько 2 млн доларів (деякі навіть стверджують про 13 млн доларів, але це виглядає як перебільшення). Авіаційна ракета Х-59 може коштувати близько 500 тисяч доларів.
Таким чином, на перший погляд, “Шахед” дійсно виглядає як “диво-зброя”, навіть за умов, коли більшість цих дронів перехоплюється українськими засобами ураження.
Проте все змінюється, якщо подивитися на загальну кількість використаних дронів типу “Шахед” та спробувати підрахувати їхню вартість.
Так, у ніч із 13 на 14 травня РФ провела масовану повітряну атаку, під час якої застосувала майже 700 дронів та понад 50 ракет. Вартість лише цього удару (якщо рахувати лише дрони) могла становити для РФ понад 20 млн доларів. Вона могла бути ще більшою, але частина дронів були дешевими приманками.
Ще більш показовою виглядає картина, якщо подивитися цифри за весь місяць. За даними Міноборони України, у травні росіяни запустили 8150 дронів типу “Шахед”, “Гербера”, “Італмас” тощо (+20% відносно квітня, який також був рекордним). З цієї кількості було знищено 7476 одиниць, або 92%.
Іншими словами, у травні росіяни витратили близько 300 млн доларів. Це парадоксальним чином співпадає із вартістю новітнього бойового корабля класу корвет, один з яких (корвет проєкту 20380 “Бойкий”) нещодавно майже повністю згорів після українського удару.
З урахуванням наявної динаміки, можна обережно припустити, що загальна кількість далекобійних ударних дронів за весь 2026 рік становитиме 60 тисяч одиниць. Приблизно стільки ж може припадати на дешеві БпЛА-приманки, які виготовить Росія.
А 60 тисяч “Шахедів” – це астрономічна сума. Йдеться про мільярди доларів – залежно від версій дронів, вона може становити до 3-5 млрд доларів.
Це приблизна оцінка, але вона дає загальне уявлення про справжню ціну російських дронів-камікадзе, яка за підсумками року може стати порівнянною з бюджетом маленької країни.
“Шахед”, або еволюція у зворотному напрямку
Росіяни сподівалися, що Україна буде знищувати “Герані” дорогими зенітними ракетами, які сама не здатна виробляти (принаймні, у великій кількості) і покладається у цьому питанні на Захід, який також відчуває їхню нестачу. Проте, Україна знайшла відносно недорогий спосіб боротьби з “Шахедами”.
Окрім зенітної артилерії та мобільних вогневих груп українські Сили оборони почали активно використовувати дрони-перехоплювачі, які вже довели свою ефективність. За даними з відкритих джерел, сьогодні дрони-перехоплювачі збивають близько 50% “Шахедів”.
Вже зрозуміло, що ця кількість буде лише зростати, адже з’явилася технологія, яка автоматизує 95% процесу перехоплення ворожих БпЛА.
Якщо “Шахед”, як вже зазначалося, може коштувати близько 50 тис. доларів, то вартість дрона-перехоплювача в Україні становить 1000-3000 доларів. Для знищення одного “Шахеда” в середньому потрібно від 2 до 6 дронів-перехоплювачів.
“На сьогодні використовується два і більше засобів для перехоплення одного безпілотника типу “Шахед”. Вартість такого перехоплення складає від 5 і більше тисяч доларів. При ціні одного перехоплювача – від 2-2,5 тисяч доларів”, – зазначає УНІАН авіаційний експерт Богдан Долінце.
Вартість експортних перехоплювачів може бути значно більшою. А ще є інфраструктура, яка, за даними Financial Times, може коштувати 35 тис. доларів (особливо дорогою може бути наземна станція управління).
Проте навіть з урахуванням цього економія на стороні України, оскільки кілька перехоплювачів все ж коштують в рази дешевше, ніж один “Шахед”.
Розуміючи таку динаміку, Москва почала вдосконалювати свої БпЛА. Йшлося не лише про покращення базової версії, а й про появу набагато потужніших БпЛА.
Так з’явилися реактивні “Шахеди”.
Наразі існує кілька таких реактивних модифікацій. Це “Герань-3”, яка може розвивати швидкість приблизно до 300 км/год, та більш нова “Герань-4”, що літає на швидкості 400–500 км/год.
“Частка перехоплень на рівні 90-92% свідчить про те, що ефективність таких засобів, як “Шахед”, є значно нижчою, ніж очікував ворог, – говорить Богдан Долінце. – Тому зростає частка реактивних засобів, проти яких класичні типи перехоплювачів фактично є неефективними. Але ворог не може швидко наростити виробництво таких платформ, які є технологічно складнішими і дорожчими”.
Дійсно, радикальне збільшення швидкості вимагало підвищення міцності корпусу, а це, у свою чергу, призвело до збільшення маси самого БпЛА (при збереженні відносно невеликої бойової частини у 40-90 кг).
Якщо звичайний “Шахед” може літати на 2000 км, то у “Герань-4” цей показник становить “скромні” 450 км. Це пов’язано з вищим споживанням пального реактивним двигуном дрона.
Реактивний БпЛА значно дорожчий за умовно-базову версію. Ймовірно, вартість одного такого БпЛА може досягати 100 тисяч доларів, що остаточно руйнує міф про дешевий “Шахед”.
Але і це ще не все.
Приблизно на початку цього року росіяни отримали так звану “Герань-5”, яка вже не мала нічого спільного з ранньою “Геранню”, являючи собою звичайну крилату ракету (нехай і відносно бюджетну), яка може розвивати швидкість до 600 км/год та використовує турбореактивний двигун китайського виробництва.
Таким чином, історія зробила коло.
Росія почала використовувати “Шахеди” чотири роки тому, оскільки звичайні ракети виявилися занадто дорогими. Тепер вже недоліки самих “Шахедів” ставлять під сумнів доцільність їхнього використання у війні проти України.
Дива не сталося – країна, яка не може самостійно виробляти звичайні побутові речі, не здатна створити революційну зброю (а особливо – виробляти її серійно). Росія це вкотре довела.
Водночас навіть звичайний “Шахед” все ще залишається небезпечним і залишиться таким до завершення війни.
“Певна кількість все ж долітає до фінальної цілі, – говорить УНІАН військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак. – Якщо у березні-квітні було 6,5 тисяч дронів, то у травні – 8150. Якщо раніше пробивалося 600 дронів, то зараз вже 800. Це велика кількість. За рахунок збільшення кількості вироблених дронів росіяни прагнуть залишитися щонайменше на тому ж самому рівні, якщо говорити про ураження наших об’єктів”.
З тим, що Кремль поки не готовий повністю відмовитися від звичайних “Шахедів”, згоден Богдан Долінце.
“Частка використання класичних бензинових “Шахедів” залишатиметься досить високою, адже вони виконують кілька важливих завдань. Це не лише засіб атаки, а й засіб прикриття інших платформ. Мова йде в тому числі про крилаті ракети. Тобто, це елемент перевантаження системи протиповітряної оборони. Без використання засобів додаткового “шуму”, це призведе до зростання частки збитих крилатих ракет”, – зазначає він.
Експерти також нагадують про вплив виробництва “Шахедів” на економіку РФ. За їхніми словами, наближені до Путіна чиновники, які заробляють на виробництві далекобійних дронів, не будуть відмовлятися від своїх мільярдів.
“Вони будуть вистрибувати зі штанів і пояснювати, що потрібно (виготовляти більше дронів, – УНІАН).