Військово-повітряні сили США розпочали підготовку до розробки нового стратегічного бомбардувальника, хоча модернізовані B-52 планують експлуатувати щонайменше до 2050-х років.
ВПС США розпочали перші етапи пошуку заміни стратегічним бомбардувальникам B-52 Stratofortress, які на момент остаточного виведення з експлуатації можуть прослужити понад 90 років.
Як зазначає The War Zone, у нових бюджетних документах ВПС США запросили 1 мільйон доларів на дослідження альтернатив для майбутнього важкого бомбардувальника. Це дослідження має на меті визначити вимоги та характеристики літака, який у перспективі замінить B-52.
Наймолодший B-52 був виготовлений ще у 1962 році. Наразі США експлуатують 70 літаків версії B-52H, які були вироблені на початку 1960-х років. Незважаючи на це, американські військові планують утримувати їх у строю щонайменше до 2050-х років. Окремим літакам на момент виведення з експлуатації буде понад 90 років – рекордний термін служби для бойової авіації.
Проте, самі бомбардувальники постійно проходять модернізацію. Наразі триває оновлення до версії B-52J, що передбачає встановлення нових двигунів, сучасної електроніки та вдосконаленої радіолокаційної системи. Фактично від старих машин у майбутньому можуть залишитися лише частини конструкції та фюзеляж.
Водночас новий стратегічний бомбардувальник поки що існує лише на етапі попереднього планування. Експерти вважають, що перші концепції можуть з’явитися лише у 2030–2040-х роках, а тестові зразки – наприкінці 2040-х або вже на початку 2050-х.
На цьому фоні B-52, ймовірно, переживуть інші американські стратегічні бомбардувальники – Rockwell B-1 Lancer та Northrop B-2 Spirit, які США планують поступово виводити з експлуатації у 2030-х роках.
Для заміни B-2 вже розробляють новий Northrop Grumman B-21 Raider, який розглядається як ключовий літак для потенційних операцій проти Росії, Китаю та Ірану.
B-52 – останні новини про легенду американської авіації
Як повідомляв УНІАН, Сполучені Штати почали використовувати стратегічні бомбардувальники B-52 для ударів безпосередньо над територією Ірану. Цей крок став можливим на фоні значного посилення контролю над повітряним простором країни.
Перехід до таких операцій свідчить про досягнення суттєвої переваги в повітрі. Американські військові за перший місяць кампанії здійснили понад 11 тисяч ударів по цілях на території Ірану.