“Тріумф” безглуздя: втрати російських зенітних ракетних комплексів вже не піддаються поясненню звичайною логікою військових дій.

Українські безпілотники, які мають невелику вартість, регулярно знищують надзвичайно дорогі російські зенітні ракетні системи, такі як С-400 “Тріумф”. Якщо ситуація залишиться незмінною, Росія може суттєво “просісти” і виявитися абсолютно не готовою до нової війни.

Російська армія зазнає зростаючих втрат серед своїх систем протиповітряної оборони. 22 березня стало відомо, що одним ударом було знищено вогневу установку 9А317 зенітного ракетного комплексу “Бук-М3”, а також пуско-зарядну установку 9А316 комплексу “Бук-М2”.

Ця ситуація є досить показовою. Вона вкотре підтверджує “професіоналізм” армії РФ. Обидві машини пересувалися практично впритул одна до одної, тому влучання по одній з них і подальша вторинна детонація призвели до знищення іншої.

24 березня стало відомо про нові досягнення українців – оператори “Рейду” уразили російський ЗРК “Тор-М2”. Загалом, починаючи з 12 березня, в приціл операторів 413-го полку СБС потрапило чотири ЗРК цього типу.

Знищення двох і пошкодження ще двох зенітно-ракетних комплексів “Тор-М2” свідчить про те, що в системі протиповітряної оборони росіян утворилася “прогалина” протяжністю приблизно від 50 до 100 км уздовж фронту. Куди, звісно, можуть залетіти додаткові українські дрони (і не лише вони).

Це лише частина втрат, які понесла останнім часом російська протиповітряна оборона.

“Сили безпілотних систем, СБУ та інші підрозділи й раніше знищували російські комплекси ППО і РЛС, – зазначає УНІАН директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. – Збільшення вражених цілей можна пояснити кількома факторами. По-перше, якістю інформації щодо розташування ЗРК та РЛС. Якісна розвідувальна робота в поєднанні з збільшенням кількості безпілотників для глибинного удару”.

Свою роль, за словами експерта, відіграє і більш комплексний характер проведення операцій. Коли Україна перенасичує російську оборону різними засобами ураження.

Нове та старе: основа протиповітряної оборони Росії  

Оцінити реальні масштаби втрат росіян та їхні наслідки можливо лише з урахуванням кількості (нехай і доволі приблизної) систем протиповітряної оборони, які має у своєму розпорядженні Росія.

Як це не дивно, але російська ППО залишається однією з найпотужніших у світі. На відміну від протиповітряної оборони багатьох країн НАТО, Росія має справжню багатоешелоновану систему ППО, яка включає кілька основних систем.

Ключові засоби ППО Росії:

1. “Панцир-С1” – зенітний гарматно-ракетний комплекс (ЗРПК) ближньої дії для захисту від дронів та високоточної зброї.

2. Тор-М1/М2 – ЗРК малої дальності, що може діяти на передовій (зокрема, проти БПЛА).

3. Бук-М2/М3 – ЗРК середньої дальності для боротьби з маневреними цілями, БПЛА та крилатими ракетами.

4. С-300 – масова радянська система для знищення авіації та ракет на великих дистанціях.

5. С-400 “Тріумф” – головна сучасна система для перехоплення літаків, крилатих та балістичних ракет на великих дистанціях.

РФ має як умовно нові, так і старі системи (відверто застарілі системи розглядатися не будуть, адже вони швидко втрачають свою актуальність).

Важче підрахувати кількість зенітних засобів, адже принаймні по деяких ЗРК дані доволі обривчасті. Варто також зазначити, що сучасний ЗРК – це зазвичай не одна машина. Це дивізіон або батарея, що складається з радара, командного пункту та кількох пускових.

Тобто, йдеться одразу про велику кількість систем. Знищення однієї пускової не означає знищення всього комплексу.

Станом на 2024-2025 роки основа ППО Росії виглядала таким чином.

Зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцирь-С1”

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), станом на 2024 рік:

• Повітряно-космічні сили – 50 одиниць;
• Флот – 30 одиниць;
• Сухопутні війська – 36 одиниць.

Тактичний зенітний ракетний комплекс “Тор”

За даними IISS, станом на 2024 рік Росія мала понад 120 одиниць Тор-М1/М2/М2У та близько десяти одиниць “Тор-М2ДТ” (арктичний варіант ЗРК з бойовою машиною на базі двосекційного гусеничного транспортера ДТ-30).

Зенітний ракетний комплекс ППО сухопутних сил “Бук”

За даними IISS, станом на 2024 рік сухопутні війська РФ мали близько 200 9К37М1 (Бук-М1-2), близько 90 9К317 (Бук-М2) і близько 60 9К317М (Бук-М3).

Зенітно-ракетний комплекс середньої дальності С-300

Станом на 2025 рік Росія мала 200 пускових установок (25 дивізіонів) С-300ПС та близько 210 пускових установок (26 дивізіонів) С-300ПМ1/С-300ПМ2.

Зенітно-ракетний комплекс середньої дальності С-350 “Витязь”

Станом на 2024 рік фахівці нараховували 6 пускових установок С-350. Мала кількість зумовлена тим, що комплекс прийняли на озброєння нещодавно, а саме – у 2020-му.

Зенітно-ракетний комплекс великої та середньої дальності С-400

За даними IISS, станом на 2025 рік:

• Повітряно-космічні сили РФ – близько 280 пускових установок (13 полків);
• Морська авіація РФ – близько 65 пускових установок (3 полки).

Зенітна ракетна система великої і середньої дальності С-500

За даними Newsweek, станом на 2024 рік Росія мала в своєму розпорядженні один діючий полк С-500. Мала кількість систем зумовлена новизною комплексу, який почали серійно виготовляти лише у 2021 році.

Втрати російських систем протиповітряної оборони

Тепер розглянемо загальні втрати.

Щоб оцінити ситуацію, потрібно спочатку звернути увагу на обставини, які склалися за весь період війни. За даними проєкту Warspotting, росіяни вже втратили у війні проти України понад 450 зенітних систем різних типів.

Одних лише вогневих установок 9A310M1-2 комплексу “Бук-М1-2” було втрачено понад півсотні. Бойових машин 9А331М, які входять до самохідної зенітної ракетної системи “Тор-М2”, росіяни втратили понад 40 одиниць.

Приблизно стільки ж було втрачено “Панцирів”. Можна припустити, що втрати становлять від третини до половини усіх “Панцирь-С1”, які мала Росія.

Як вже зазначалося, останні місяці фіксується суттєве збільшення втрат систем протиповітряної оборони. Ситуація почала змінюватися ще минулого року. Особливу увагу українці приділяли знищенню російських РЛС.

За даними проєкту Tochnyi, з червня минулого року по березень 2026-го Україна опублікувала відео 196-ти (за іншими даними – 209-ти) ударів по російських радіолокаційних системах виявлення різних типів (не враховуючи ще 45+ ударів по РЛС систем С-300П і С-400).

Таким чином, на удари по радіолокаційних системах припадає близько 38% усіх зафіксованих ударів по об’єктах ППО за цей період часу. Особлива увага до РЛС пов’язана в першу чергу із тим, що вони забезпечують контроль над повітряним простором.

Більшість російських РЛС, що зазнали атак, належать до сучасних систем із фазованими антенними решітками. Серед них – найпотужніші й найновіші радіолокаційні комплекси, які виробляються в Росії. Їхня вартість коливається від десятків до сотень мільйонів доларів.

Якщо говорити конкретно про 2026-й, то кількість російських ЗРК та РЛС, що зазнали атак, ймовірно, вже перевищує показники за весь 2025 рік.

Нещодавно командувач СБС ЗСУ Роберт Бровді повідомив, що лише протягом 1-22 березня “птахами” Сил безпілотних систем на оперативній глибині було знищено 26 елементів російського ППО.

Зокрема, за допомогою українських дронів FP-2 з бойовою частиною 60-100 кг було знищено пускову установку ЗРК С-300В.

Чи варто зазначити, що така зброя в буквальному сенсі на вагу золота. За даними з відкритих джерел, вартість системи сягає приблизно 40 мільйонів доларів – нещодавно приблизно стільки ж коштував винищувач четвертого покоління.

Представлені цифри не є остаточними. Насправді кількість знищених зенітних систем може виявитися як вищою (адже враховувалися лише візуально підтверджені випадки), так і нижчою, адже принаймні частину з них могли повернути у стрій після ремонту.

Одним з основних факторів збільшення українських ударів є поява в Україні принципово нових засобів ураження.

“Ефективність українських засобів ураження продовжує зростати, – зазначає УНІАН авіаційний експерт Богдан Долінце. – З одного боку, українські засоби продовжують вдосконалювати свою ефективність, точність ураження. З іншого, розширюється сам арсенал. Якщо раніше такі враження здійснювалися переважно з використанням безпілотників великого радіусу дії, то сьогодні до них додалися літаючі безпілотники-матки, а також плаваючі авіаносці.”

Останні, за словами експерта, дозволяють доставляти невеликі ударні безпілотники, наприклад, до берегів Криму і там знищувати російські ЗРК.

На користь України працює рельєф місцевості.

“Тобто, немає густої лісистої місцевості, а місця розташування російських ЗРК можна завчасно виявляти за допомогою супутникової розвідки”, – додає Богдан Долінце.

“Геноцид” протиповітряної оборони: які наслідки він матиме для Росії

Через великі втрати ППО вже зараз можна спостерігати ознаки обмеженості російської протиповітряної оборони.

Замість суцільної смуги прикриття повітряного простору росіяни змушені переходити до об’єктового принципу побудови ППО з прикриттям лише важливих логістичних комунікацій та стратегічних об’єктів.

Це відкриває перед Україною принципово нові можливості.

Прогалина у радіолокаційному полі РФ дозволить українським далекобійним ракетам та БПЛА проникати вглиб території противника.

Показовим є нещодавній випадок, коли в результаті атаки українських дронів було уражено стратегічний завод “НОВАТЭК-Усть-Луга” у Ленінградській області.

Це один з ключових російських комплексів з переробки газового конденсату та експортний термінал на Балтійському морі, що забезпечує значні валютні надходження до бюджету РФ.

З часом таких атак ставатиме все більше, що призведе як до нових воєнних втрат, так і до ще важчих економічних наслідків. На якомусь етапі вести війну Москві стане якщо не неможливо,