У Великій Британії продемонстрували нові танки Challenger 3, які вважаються більш потужними, ніж усе, що має президент Росії Володимир Путін.

Перші з 148 танків планується ввести в експлуатацію наступного року.

У Міністерстві оборони Великої Британії заявляють, що нові танки Challenger 3 перевершать за вогневою потужністю будь-яку техніку, яку може розгорнути російський президент Володимир Путін на полі бою. Видання The Telegraph отримало можливість відвідати завод, де виготовляють нові танки Challenger 3 для британської армії, і розповіло про їхні переваги.

Розробники зазначають, що сучасна система захисту Challenger 3 здатна протистояти атакам безпілотників, які знищували танки на фронті в Україні, а його нова модульна броня витримає більше ушкоджень, ніж будь-який попередній основний бойовий танк Великої Британії.

При цьому озброєння нових моделей зможе перемогти будь-який танк, з яким він зустрінеться. Таке озброєння надасть британським танкам безпрецедентну потужність, дозволяючи армії використовувати сучасні боєприпаси НАТО, які раніше були недоступні.

Очікується, що загальна вартість партії з 148 нових танків, які виготовляє компанія Rheinmetall BAE Systems Land (RBSL) в рамках спільного німецько-британського підприємства, складе трохи менше 1 мільярда фунтів стерлінгів (близько 1,3 мільярда доларів).

“[Challenger 3] перевершить усі наявні засоби захисту або бронетехніку… Усі у світі погодяться, що це найкраща броня у світі… рівень захисту вражає”, – зазначив Нік Берхем із RBSL, відставний командир танка, який прослужив у британській армії 30 років.

Відмінності Challenger 3 від попередника

Challenger 3, який вважається найновішим конкурентом російського “супертанка” Т-14 “Армата”, створюється шляхом модернізації старіших варіантів Challenger 2, які перебувають на озброєнні майже три десятиліття. Наразі виготовлено сім танків, восьмий знаходиться на стадії будівництва.

Перші танки з цієї партії, вартість кожного з яких становить близько 6 мільйонів фунтів стерлінгів, як очікується, почнуть надходити на озброєння наступного року і будуть експлуатуватися в трьох полках.

66-тонний Challenger 3 може розвивати швидкість до 37 миль на годину і є дещо швидшим за свого попередника. Він обладнаний дизельним двигуном потужністю 1200 к.с. і здатен проїхати близько 300 миль без дозаправки.

Танк має ряд суттєвих удосконалень, включаючи нову башту та броню. Також він оснащений вдосконаленою підвіскою, лазерними детекторами загроз та ізраїльськими системами активного захисту, що забезпечують круговий захист від протитанкових ракет, гранат та безпілотників.

Найбільш значущою зміною є нова гармата танка L55A1. Вона здатна використовувати високошвидкісні снаряди НАТО, які можуть пробивати інші танки противника зі швидкістю, що майже в п’ять разів перевищує швидкість звуку, на відстані до 8 кілометрів. В результаті Challenger 3 може застосовувати ряд сучасних програмованих боєприпасів, включаючи снаряди з повітряним підривом, уповільненим і точковим детонатором.

Нове слово на полі бою

Полковник Хеміш де Бретон-Гордон, колишній командир танка та оглядач газети Telegraph, отримав можливість проїхатися на Challenger 3 по кілометровій випробувальній трасі.

“Challenger 3 – це дуже вражаючий танк, – зазначив він після заїзду. – Його відрізняє високий рівень захисту та повністю цифрова платформа, яка дозволяє йому керувати безліччю безпілотників та автономних наземних транспортних засобів”.

Він додав, що 148 танків можуть виглядати “недостатньо потужними”, але підкреслив, що це можна “виправити”, використовуючи Challenger 3 у поєднанні з майбутніми автономними дронами.

“Україна беззаперечно довела, що, хоча поле бою змінилося і продовжує змінюватися, бронетехніка все ще залишається необхідною”, – зазначив один із високопоставлених офіцерів британської армії.

Нова британська техніка

Британська армія оголосила про готовність до розгортання перших 50 машин Ajax – розвідувальної бронемашини середнього класу, спроектованої для виявлення ворога на відстані до 8 км.

Ajax позиціонують як інструмент розвідки та цілевказівки перед висуненням піхоти, однак питання про його практичну корисність у сучасних конфліктах, де домінують недорогі безпілотники, залишається предметом професійних дебатів серед військових та аналітиків.