В Україні вже функціонують 280 компаній-виробників наземних дронів.
Україна активно розвиває сектор наземних роботизованих комплексів, які все частіше виконують завдання на передовій замість військових.
У 2026 році країна має намір випустити приблизно 50 тисяч безпілотних наземних платформ. Про це повідомив керівник українського оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк в інтерв’ю The War Zone.
За його словами, виробництво відбувається відповідно до плану, озвученого президентом України Володимиром Зеленським. Незважаючи на амбітність поставленої мети, в Україні впевнені, що зможуть забезпечити армію значно більшою кількістю роботизованих систем, ніж у попередні роки.
Сьогодні близько 99% безпілотників, які використовуються українськими військовими, виготовляються в країні. У сфері наземних роботів вже працюють 280 українських компаній, які розробили понад 550 різних моделей техніки.
Для чого використовують наземні дрони
Найпоширенішою категорією залишаються логістичні роботи. Вони забезпечують доставку боєприпасів, будівельних матеріалів, продуктів та інших вантажів у так звану “сіру зону” поблизу лінії фронту.
За словами Гриценюка, останні 10-15 кілометрів до передових позицій є особливо небезпечними через постійну загрозу ударів дронів. Саме тому українська армія намагається максимально замінити людей роботизованими платформами.
Лише у березні наземні дрони виконали близько 9 тисяч логістичних місій, а у квітні цей показник перевищив 10 тисяч.
Ще одним важливим напрямком є евакуація поранених. Спеціалізовані роботизовані платформи дозволяють вивозити бійців із небезпечних зон без ризику для рятувальних груп.
Бойові роботи вже воюють на фронті
Окрему категорію складають бойові наземні дрони. В Україні вже розроблено понад десять моделей таких систем.
Вони здатні атакувати російських військових, знищувати бронетехніку, встановлювати міни, а також виконувати функції мобільної протиповітряної оборони.
За словами очільника Brave1, деякі комплекси використовуються для боротьби з ударними дронами Shahed, FPV-дронами, включаючи моделі на оптоволокні, а також навіть із легкими літаками.
Бойові роботи оснащуються різними видами озброєння – від кулеметів калібру 5,45 мм та 7,62 мм до великокаліберних 12,7-мм систем і автоматичних гранатометів.
Штучний інтелект став ключовою перевагою
Гриценюк підкреслив, що сучасні бойові роботи практично неможливо ефективно використовувати без елементів штучного інтелекту.
Системи машинного зору дозволяють автоматично виявляти, розпізнавати, класифікувати та супроводжувати цілі, а також допомагають оператору ухвалювати рішення щодо їх ураження.
За його словами, саме в цій сфері Україна має перевагу над Росією, тому технічні деталі роботи таких систем не розголошуються.
Оптоволокно для наземних дронів поки не стало популярним
На відміну від FPV-дронів, наземні роботи майже не використовують оптоволоконні канали управління.
Причина полягає в особливостях їхньої роботи: більшість платформ повинні не лише рухатися до цілі, а й повертатися назад. Оптоволоконний зв’язок значно обмежує такі можливості, тому наразі використовується лише в окремих експериментальних проєктах.
Україна задає нові стандарти роботизованої війни
На тлі тривалої війни Україна стала одним із світових лідерів у сфері наземних безпілотних систем. Швидкість розробки та масштаб застосування таких роботів вже привертають увагу військових експертів усього світу.
Українські наземні дрони дедалі частіше виконують небезпечні завдання – від доставки боєприпасів до ведення бою, що дозволяє зберігати життя військових та підвищувати ефективність дій на фронті.