Україна намагається зменшити присутність людей поблизу лінії фронту через високу загрозу.
Україна адаптує розвідувальні та ударні дрони для транспортування припасів на передову, оскільки відправка солдатів на такі завдання стає все більш ризикованою, повідомляє Business Insider.
Видання підкреслює, що доставка таких припасів, як вода та боєприпаси, військовим поблизу лінії фронту є критично важливою для продовження бойових дій.
Однак ці маршрути наразі настільки вразливі до спостереження та атак з боку дронів, що Україна все частіше звертається до безпілотних систем для виконання цього завдання.
Видання наводить приклад безпілотника “Лінза”, який виготовлений українською оборонною компанією Frontline Robotics. Наразі його використовують понад 60 українських підрозділів.
Директор компанії Микита Рожков зазначає, що цей дрон “призначений переважно для наступальних операцій”, але зараз існує попит “на його використання як логістичного дрона для постачання критично важливих ресурсів передовим підрозділам”.
В даний час дрони “Лінза” відповідають за доставку води, боєприпасів та медичних засобів для військових, які піддаються атакам.
“Ця універсальність дозволяє солдатам обирати, чи використовувати дрон для транспортування основних припасів – “води та сигарет”, чи як засіб, призначений “для знищення цілі”, – зазначив Рожков.
Видання повідомляє, що модернізований безпілотник “Лінза” здатний перевозити 4 кілограми на відстань понад 15 кілометрів, тоді як попередня модель могла транспортувати лише 2 кілограми на відстань 10 кілометрів.
За словами Рожкова, мета розробки цих дронів полягає в бажанні тримати якомога більше солдатів подалі від лінії фронту і залучати людей лише тоді, коли “роботи не можуть впоратися із ситуацією”.
У статті йдеться, що Україна прагне зменшити участь людей поблизу лінії фронту через високу небезпеку. Чиновники та військові описують “зону смерті”, ширина якої в деяких місцях сягає 50 кілометрів, де щільні мережі розвідувальних та ударних дронів ставлять під загрозу майже все, що рухається.
Зазначається, що в квітні міністр оборони України заявив, що мета полягає в тому, щоб передати 100% логістичного забезпечення на передовій роботизованим системам для захисту солдатів і техніки.
“Зараз компанії вже працюють над дронами, здатними збивати інші дрони. І це лише питання часу – недовгого – коли дрони будуть змагатися з дронами, атакувати критичну інфраструктуру та націлюватися на людей – і все це самостійно, повністю автономно, без участі людини, за винятком тих небагатьох, хто керує системами штучного інтелекту”, – розповідав у вересні Зеленський.
Наслідки дронових атак України по РФ та Криму
Раніше УНІАН повідомляв, що незважаючи на заяви Кремля про ефективну роботу ППО в Москві, експерти вказують на ряд проблем, які дедалі частіше дозволяють українським дронам досягати важливих цілей на території Росії. Російський військовий аналітик Руслан Левієв зазначив, що російським силам ППО вдалося перехопити понад 90% безпілотників, які намагалися атакувати столицю РФ 18 червня. Додається, що кілька дронів, яким вдалося прорвати ППО, завдали значної шкоди. Левієв вважає, що це сталося не через якість засобів ППО, а через те, що була масована атака. Експерт пояснив, що в такому випадку потрібно більше обладнання, ніж будь-яка галузь може забезпечити.
Також ми повідомляли, що в порту окупованої Керчі після атаки безпілотників пожежу можна було спостерігати навіть з космосу. Відомо, що загоряння виникло на об’єктах морської інфраструктури для транспортування нафти, пов’язаних із Керченським портом. В ніч на 21 червня Україна атакувала об’єкти по обидва боки незаконно збудованого російськими загарбниками Кримського мосту. Зеленський підтвердив, що під удар потрапили військова логістика, нафтова галузь та протиповітряна оборона ворога.