Інженери “навчають” дрони діяти як єдиний організм.
Як зазначено в матеріалі, декілька компаній у кластері інноваційного центру Brave1 вже займаються цією функцією. Основна мета – забезпечити можливість одному оператору керувати групою перехоплювачів як локально, так і дистанційно. Крім того, розробляється функція, що дозволяє дронам автономно взаємодіяти один з одним під час польоту.
На думку фахівців, перший сценарій є найближчим до реалізації та масштабного бойового використання.
Українські військові, зокрема група “Хантер” 208-ї Херсонської бригади, вже застосовують перехоплювальні дрони як повітряні тарани. Вони оснащені невеликими боєголовками та, як зазначається у публікації, “летять прямо на свої цілі або вибухають поруч, щоб знищити їх у повітрі”.
Економіка війни
Зазвичай пілот управляє лише одним перехоплювачем, вартість якого може становити всього 1 200 доларів. У той же час, вартість російських дронів, за оцінками, коливається від 10 000 до 100 000 доларів. Як зазначив президент України Володимир Зеленський у середині березня, Київ наразі здатний виробляти щонайменше 2 000 таких дронів щодня.
Думка розробників та майбутнє
Попри тестування таких моделей, як P1-Sun від компанії SkyFall, експерти закликають до обережності.
Представник компанії Wild Hornets (виробник дрона Sting) повідомив Business Insider, що наразі доступний лише “примітивний алгоритм, який є неефективним у бойових умовах”. У компанії вважають, що рої є технологією далекого майбутнього.
Тим часом у Brave1 підкреслюють, що прагнуть зробити перехоплення автономним, щоб “зменшити навантаження на пілотів, а не замінити їх”.
Досвід України для вирішення регіональних загроз
Раніше УНІАН повідомляв, що Україна пропонує свій досвід та експертизу для допомоги у розблокуванні стратегічної Ормузької протоки.
Президент Володимир Зеленський заявив, що український досвід у створенні “зернового коридору” в Чорному морі, який забезпечив безпечне судноплавство попри бойові загрози, може бути корисним для відновлення руху в протоці.
Додамо, що ще дві країни Перської затоки – Бахрейн та Оман – звернулися до Києва з пропозиціями співпрацювати у сфері оборони та безпеки, зокрема щодо обміну досвідом у протидії безпілотникам і ракетним загрозам.