Українські безпілотники з штучним інтелектом порушують логістичні ланцюги ворога, – Forbes.

Росіяни обмежують пересування на важливих трасах.

Сучасні українські безпілотники з підтримкою штучного інтелекту почали активно знищувати російську логістику в глибокому тилу, перетворивши сухопутний маршрут до окупованого Криму на справжню пастку, повідомляє Forbes.

Згідно з даними аналітика відкритого коду Клемана Молена, вздовж важливого логістичного коридору зафіксовано понад 125 атак. Основний потік російської техніки рухається з Ростова-на-Дону через окупований Маріуполь – далі або на захід у бік Криму по автомагістралі М-14, або на північ у напрямку Донецька по шосе H-20. Обидва маршрути наразі піддаються систематичним ударам безпілотників.

26 травня моніторингова група Oko Gora зафіксувала понад 60 згорілих вантажівок і паливних цистерн лише за останні три тижні. Ця цифра не враховує техніку, що зазнала легких пошкоджень, і становить лише невелику частину загального російського трафіку.

Російський військовий блогер Володимир Романов визнав, що удари вздовж коридору вже призвели до дефіциту пального в Севастополі, назвавши це “початком наслідків” систематичних атак на нафтову інфраструктуру та автоцистерни.

Роєві атаки і ШІ

Основна зміна – широкомасштабне використання безпілотників Hornet з підтримкою штучного інтелекту. Аналітик озброєнь і колишній канадський офіцер Рой Ґардінер розповів Forbes, що Україна цього року суттєво збільшила кількість дронів для ударів середньої дальності, що дозволяє атакувати значно глибше за лінією фронту.

На його думку, Hornet отримують координати через Starlink та діють автономно – це значно ускладнює для Росії глушіння сигналу. Зростання кількості одночасних атак свідчить про скоординовану тактику рою, пояснив Ґардінер.

Дмитро Путята, оператор дронів 20-ї бригади безпілотних систем, підтвердив, що Україна “активно підриває російську логістику” безпілотниками для оперативних глибинних ударів. За його словами, поряд із великими дронами вагою 50–100 кілограмів дедалі частіше використовуються дешевші системи з радіусом дії 100–150 кілометрів.

“Україна створила величезні відеобази даних з 2014 року, особливо після 2022-го. Вони використовують ці дані для навчання алгоритмів розпізнавати об’єкти та сценарії на полі бою”, – пояснила логіку роботи ШІ у рої засновниця Green Flag Ventures.

Згадується показова тактика 1-го Азовського корпусу: перший удар по вантажівці, а наступні дрони атакують рятувальні машини, які прибувають для евакуації постраждалих – один удар перетворюється на каскад логістичних втрат.

Так, 27 травня 412-та бригада “Немезида” повідомила, що удари вже змусили російську владу обмежити інтенсивний військовий рух уздовж частин коридору Р-280 “Новоросія”, що з’єднує Маріуполь, Мелітополь і Крим. Спроби переключитися на ґрунтові дороги також зазнають труднощів – українські дрони відстежують техніку і поза основними магістралями, як зазначає бригада.

Україна домінує

Раніше УНІАН повідомляв, що російський перехоплювач не справляється з українськими дронами. Йдеться про “Йолка” – компактний дрон вагою близько 1,3 кг із дальністю дії до 4 км та максимальною швидкістю до 230 км/год. Його запускають із переносної установки, після чого бортовий комп’ютер самостійно супроводжує ціль за допомогою електрооптичної та інфрачервоної камер.

Аналітики зазначають, що навіть пряме влучання не завжди гарантує знищення великого багатороторного безпілотника. У соцмережах уже з’являлися відео, де російський перехоплювач промахувався або не міг збити ціль після удару.