В умовах сучасної війни такі засоби фактично втратили своє значення як засоби протиповітряної оборони і використовуються переважно для вогню по наземних об’єктах.
Незважаючи на активне надходження сучасних озброєнь, українські підрозділи продовжують використовувати на фронті 100-мм зенітні гармати КС-19, розроблені ще в кінці 1940-х років. Ці системи, спочатку призначені для боротьби з повітряними об’єктами, сьогодні застосовуються в іншій ролі, зазначають аналітики Defence Express.
Згідно з публікацією, йдеться про артилерійську систему, створену для протидії висотній авіації, розроблену після завершення Другої світової війни. Однак в умовах сучасної війни такі знаряддя фактично втратили своє призначення як засіб ППО і використовуються переважно для вогню по наземних цілях.
На практиці КС-19 виконує функції ствольної артилерії, що дозволяє вражати позиції супротивника на значних відстанях. Калібр у 100 мм забезпечує достатню вогневу потужність, що робить ці знаряддя придатними для завдання ударів по укріпленнях і живій силі, йдеться в матеріалі.
При цьому система КС-19 залишається досить громіздкою і потребує розрахунку, що обмежує її мобільність у порівнянні з сучасними артилерійськими засобами. Проте в умовах війни використовується весь доступний ресурс озброєння, здатний виконувати бойові завдання, зазначають експерти.
Фактичне застосування КС-19 демонструє адаптацію застарілих зразків техніки до поточних умов бойових дій. Гармата, що створювалася як елемент протиповітряної оборони, інтегрована в систему вогневого ураження наземних цілей, йдеться в публікації.
Таким чином, використання цих “доісторичних” гармат відображає ширший підхід: на фронті задіюються не лише сучасні системи, а й перевірені часом зразки, які при відповідному застосуванні продовжують приносити практичний результат, резюмують аналітики.
Озброєння ЗСУ – останні досягнення
Раніше Business Insider повідомив, що українські військові почали використовувати новітні шоломи змішаної реальності для підготовки екіпажів танків Leopard 2A4, розроблені компанією Varjo. Ці технології покликані поліпшити навички керування складними механізмами без фізичного витрачання дефіцитних боєприпасів. Для Києва в рамках програми допомоги ЗСУ норвезька компанія Fynd Reality вже закупила 39 гарнітур Varjo вартістю 8,5 млн доларів.
Крім того, у сюжеті “Армія Інформ” про модернізовані танки 1-ї важкої механізованої Сіверської бригади ЗСУ розповіли про танк Т-64БМ “Булат”, який отримав низку технічних оновлень у частині мобільності, керованості та підвищених бойових можливостей. За словами військових, істотні зміни торкнулися силової установки та трансмісії.