Кільця формуються на фоні висококупчастих або тонких високошаруватих хмар.
Цікаве атмосферне явище – вінець навколо Місяця – було зафіксовано українськими полярниками над станцією “Академік Вернадський”, що розташована на острові Галіндез. Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Зазначається, що це оптичне явище має вигляд кольорових або світлих кіл, які розташовані близько до місячного диска. Загалом вінець можна спостерігати навколо Сонця, яскравих зірок та інших джерел світла. Він виникає, коли перед світилом з’являється тонкий шар хмар або туман, що складаються з дрібних крапель води чи крижаних кристаликів, які стають перешкодами для світла. Як наслідок, промені дифрагують – огинають ці часточки, “малюючи” вінець на небі.
“Чим одноріднішими є краплі чи кристалики, тим яскравішими, чіткішими та райдужнішими будуть кольори. “Ідеальний” вінець повторює в кожному колі забарвлення веселки. Такі різнокольорові кільця навколо джерела світла можуть бути кілька, але зазвичай не більше трьох. Іноді вінець може спотворюватися (мати нерівну окружність) через різницю в розмірах крапель чи кристалів у різних частинах хмар”, – пояснюють науковці.
Як зазначають у центрі, вінець – це окреме оптичне явище, тобто він не є різновидом гало. Гало має менш виражені кольори та розташоване на більшій відстані від джерела світла, зазвичай його кутовий радіус становить 22°, тоді як у вінця – близько 5°, стверджують дослідники.
Вони додають, що гало утворюється, коли атмосфера насичена великими кристалами льоду: світло в них заломлюється та відбивається. З таких кристалів складаються перисто-шаруваті хмари, які “живуть” у верхньому ярусі тропосфери. Саме через них часто виникає гало.
Водночас вінець з’являється на фоні висококупчастих або тонких високошаруватих хмар, які розташовані в середньому ярусі.
Науковці оприлюднили фотографії вінця та гало, щоб люди могли порівняти ці цікаві явища.
Біла веселка з’явилася в Антарктиці – що відомо
Як повідомляв УНІАН, в Антарктиці українські полярники зафіксували білу веселку. Це атмосферне явище пов’язане з розміром крапель води, через які заломлюється та розсіюється світло. У великих краплях відбувається поділ білого світла на різні кольори видимого спектра. Кожен пучок поширюється за своєю траєкторією, не змішуючись з іншими – саме так веселка набуває яскравих барв. Водночас, якщо краплі зменшуються, світлові пучки змішуються – тоді кольори стають менш вираженими аж до повного збліднення.