Атака Росії на держави НАТО – в Європі проаналізували загрози ескалації та наміри Путіна.

Європейський Союз у російському дискурсі продовжують представляти як основного супротивника, якого необхідно покарати або знищити.

Росія не здатна досягти значних успіхів на фронті в Україні, тому посилює атаки на Київ. Водночас у європейських столицях зростає занепокоєння, що російський лідер Владімір Путін може спробувати розширити конфлікт за межі України та залучити до нього Європу, повідомляє The Wall Street Journal.

Хоча подібні побоювання виникали раніше, останні події зробили ці ризики більш актуальними. Кілька європейських чиновників у сфері національної безпеки висловили думку, що Росія може спробувати перевірити єдність НАТО, атакуючи одну з країн Балтії, шведські чи данські острови в Балтійському морі або території Альянсу в Арктиці.

«Протягом останніх двох років ситуація з безпекою в Європі погіршилася, і ми спостерігаємо, що Росія готова йти на більші ризики у своїх гібридних діях, включаючи прямі силові елементи. Ми усвідомлюємо, що повинні посилювати свої можливості для стримування та захисту від Росії», — зазначив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

Європейські чиновники вважають, що заяви президента США Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО та скорочення американських військ у Європі послабили механізм стримування. Також існує побоювання, що Росія може скористатися ситуацією вже в найближчому році, оскільки наслідки війни з Іраном і зростання цін на нафту можуть викликати нові політичні кризи в Європі та зміцнити ультраправі сили, які закликають відновити закупівлі російських енергоносіїв і припинити допомогу Україні.

«Ми знаємо, що Росія прагне поставити під загрозу всю європейську систему безпеки, тому є всі підстави залишатися надзвичайно пильними, продовжувати підтримувати Україну і, звичайно, продовжувати переозброєння Європи», — підкреслив міністр у справах Європи Франції Бенжамен Хаддад.

Видання повідомляє, що представники розвідки та військові з кількох європейських країн зазначили, що наразі немає ознак підготовки Росії до перекидання військ або техніки для атак на країни Балтії чи інші території за межами України. Водночас, за їхніми словами, в найближчі місяці Путін може опинитися перед складним вибором через значні втрати.

За оцінками західних розвідок, російська армія щомісяця втрачає близько 35 тисяч військових, і Кремль вже не встигає компенсувати ці втрати новими бійцями. Продовжувати війну в нинішньому темпі Росії незабаром стане важко без примусової мобілізації, якої після одноразового призову 300 тисяч військових у 2022 році більше не проводили.

«Якщо буде проведена мобілізація для цієї війни, це означатиме визнання того, що перемоги немає. Тому може настати момент, коли Росія спробує загострити конфлікт, щоб виправдати мобілізацію. І це дуже небезпечний момент. Ніхто не знає, що саме задумав Путін, але не можна виключати, що він захоче піти далі та змінити нинішній характер цієї війни», — зазначила головна представниця Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас.

WSJ підкреслює, що незважаючи на труднощі, з якими Росія стикається на полі бою, ознак зміни основної мети Путіна — встановити контроль над усією Україною та змінити баланс сил у Європі — наразі немає. Заступниця міністра закордонних справ України Маріана Беца зазначила, що Росія може змінювати тактику, однак її стратегія та цілі залишаються незмінними, і сама по собі вона не зупиниться.

Після обрання Трампа офіційна риторика Росії щодо США стала більш стриманою, однак Європейський Союз, який наразі є найбільшим союзником України, у російському дискурсі продовжують представляти як основного супротивника, якого потрібно покарати або знищити.

«Росія явно розглядає Європейський Союз як загрозу своїй системі управління, яка базується на пригніченні та страху. Врешті-решт, їхня мета — знищити Європейський Союз. І ми не повинні мати жодних ілюзій з цього приводу, оскільки вони не бажають мати потужний, великий та об’єднаний демократичний блок на своєму порозі», — зазначив комісар ЄС з питань демократії, справедливості та верховенства права Майкл Макграт.

Видання повідомляє, що під час нещодавніх військових навчань українські підрозділи безпілотників змогли швидко завдати поразки значно більшим силам НАТО. Водночас російська армія також має великий досвід використання дронів і подібного обладнання, тому у можливому протистоянні з європейськими арміями Росія може діяти успішніше, ніж у війні проти України, особливо якщо США не нададуть швидкої допомоги.

Для переходу до такої ескалації Росії спершу потрібно буде поповнити свої збройні сили. Директор Естонської служби зовнішньої розвідки Каупо Росін зазначив, що технічно мобілізацію провести можливо, оскільки система для цього вже налагоджена, однак такий крок може створити серйозний внутрішній тиск і призвести до непередбачуваних наслідків, тому для Путіна це буде ризикованим рішенням.

«Проблеми всередині Росії починають накопичуватися: невдачі на полі бою, фінансова ситуація та серйозні удари України, які впливають не лише на економіку, а й на людей», — зазначив Росін.

Тим часом Норберт Реттген, один із провідних німецьких парламентарів, висловив думку, що для Путіна ідея вийти з глухого кута у війні проти України через розширення бойових дій на країни НАТО в Балтії може виглядати привабливою, але водночас дуже небезпечною. Після недостатніх успіхів у війні проти України втягнення у конфлікт ще одного сильного супротивника стало б для очільника Кремля великим ризиком.

«Однак Путін відомий своєю готовністю йти на великі ризики. Незважаючи на всі мої сумніви, ми повинні враховувати, що він діє ірраціонально та схильний до ескалації», — додав він.

Раніше голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне зазначав, що Росія залишається основною загрозою для Альянсу, однак не варто забувати й про терористичні угруповання.

«Ми повинні чітко усвідомлювати, що на нас чекає в майбутньому. Ми передбачаємо подальше нарощування російської військової машини. Ми будемо протистояти цьому, розвиваючи наші можливості – тобто все те, що ми плануємо закупити та придбати в найближчій і довгостроковій перспективі», — підкреслював Драгоне.

Європа досі веде дискусії про те, чи буде війна, і саме тому рухається до поразки. Валерій Примост у статті «Привид нового Варшавського договору: коли Європа обирає страх замість сили» аналізує можливі сценарії європейського майбутнього, і оптимістичного серед них немає.