Блокада Ормузької протоки: союзники відмовили США у відправці кораблів – новини світу.

Європа не підтримала військову операцію США.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відмовився направити військові кораблі для підтримки США у розблокуванні Ормузької протоки, незважаючи на заклики Дональда Трампа. Франція, Німеччина та Південна Корея також висловили небажання відправляти свої військові судна, повідомляє The Telegraph.

Президент США зазначив у суботу в інтерв’ю, що не має наміру вести переговори про припинення вогню з Іраном і закликав такі країни, як Велика Британія, Франція та Німеччина, надіслати військові кораблі до Перської затоки. Тим часом ізраїльські військові чиновники припустили, що бойові дії можуть тривати шість тижнів, що значно довше, ніж очікувалося раніше.

Видання зазначає, що Британія та інші союзники чинять опір проханню Трампа про «командні зусилля», оскільки фондові ринки готуються до подальшого хаосу. Міністр енергетики Великої Британії Ед Мілібенд повідомив, що уряд «інтенсивно вивчає» можливості відновлення протоки, але відмовився давати конкретні зобов’язання.

Франція, Німеччина та Південна Корея також не відреагували на заклики Трампа, оскільки міжнародна спільнота стурбована тим, що війна може затягнутися на невизначений термін.

Так, Франція в неділю рішуче відмовила у цьому проханні. Міністр збройних сил країни підкреслив, що її позиція залишатиметься «оборонною та захисною» і що її не залучать у війну, яку ведуть США та Ізраїль.

Південна Корея заявила, що «уважно стежить за ситуацією» та консультується з союзниками.

Німеччина також висловила сумніви щодо пропозицій розширити свою військово-морську місію в Ормузькій протоці. Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зазначив, що місія з підтримки комерційних вантажів у проходженні через Червоне море була «неефективною». Він висловив «значний скептицизм» щодо того, що продовження місії «Аспідес» [військово-морської місії ЄС на Близькому Сході] до Ормузької протоки забезпечить більшу безпеку.

У неділю ввечері Стармер провів телефонну розмову з Трампом, під час якої вони обговорили «важливість повторного відкриття Ормузької протоки».

«Відмова Великої Британії направляти військові кораблі може загострити суперечку між Стармером та Трампом, який заявив, що прем’єр-міністр «не Черчилль» після того, як той відмовився підтримати початкові атаки США», – зазначає видання.

У неділю стало відомо, що Іран розглядає можливість пропуску через протоку кораблів, пов’язаних з Китаєм, щоб полегшити економічні труднощі для свого стратегічного союзника. Є інформація, що деякі судна почали змінювати сигнали своїх транспондерів, видаючи себе за пов’язані з Китаєм.

Тим часом Індія, яка нещодавно уклала з Ізраїлем велику угоду про закупівлі та торгівлю оборонною продукцією, заявила, що прямі переговори з Іраном є найефективнішим способом відновлення поставок.

Нафту чекає тиждень хаотичних торгів після того, як атаки Трампа на ключові виробничі бази Ірану протягом вихідних призвели до прогнозів подальшого зростання цін. Вчора міністр енергетики США Кріс Райт попередив, що немає «ніяких гарантій» щодо зниження цін на нафту в найближчі тижні.

Мільярдні контракти — під питанням, нафтові схеми зруйновано, сухопутний коридор до Європи паралізовано. Події довкола Ірану мають значно ширший вплив, ніж лише на один режим. Для Китаю це — удар по енергетиці, військовому експорту, “Поясу і шляху” та амбіціях кинути виклик долару. Чи був Пекін готовий до такого розвитку подій? У статті “США вдарили по Ірану — влучили по Китаю” Надзвичайний і Повноважний Посол України Сергій Корсунський аналізує, які втрати вже несе КНР і як змінюється глобальна ситуація.