Енергетичний терор з боку Росії: чому міжнародна спільнота не усвідомлює гуманітарну кризу в Україні.

Автор Петро Герасименко журналіст, аналітик, піар-технолог.

Цілеспрямовані терористичні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру під час рекордних морозів не мають аналогів в історії. Вони призвели до гуманітарної катастрофи та залишили мільйони українців без електрики та опалення, проте не викликали належного резонансу у світі. Війна Росії проти України була витіснена іншими темами — розколом між Америкою та Європою, ситуацією навколо Венесуели, Гренландії та Куби, можливим ударом по Ірану й справою Епштейна. Але найбільше дивує інше — інертна інформаційна позиція української дипломатії.

На вебсайтах більшості українських посольств панує інформаційна тиша. Стрічки новин майже не оновлюються. Галереї не переповнені фото- та відеоматеріалами про російський енергетичний терор, які могли б викликати потужний емоційний відгук у будь-якому куточку світу. Немає згадок про міста, що залишилися без світла й тепла, які замерзають. Не показано картини стійкості та страждань українців, які в люті морози ведуть боротьбу за виживання. Хоча якісних матеріалів, що розкривають суть російської агресивної війни проти України, спрямованої на знищення української нації, є безліч. Але посольства не спромоглися навіть розмістити фото та відео зруйнованої 3 лютого російськими ракетами Дарницької ТЕЦ у Києві, якою проводили «екскурсії» генсеку НАТО Марку Рютте та іноземним послам перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль і віцепрем’єр Олексій Кулеба.

На сайті посольства України у США остання новина датована 22 січня 2026 року. Вона присвячена зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Давосі. Проте, повноцінною новиною допис із трьох речень і одного фото назвати важко. Попередня новина на сайті була опублікована ще 18 грудня.

Ще гірша ситуація на вебсторінці посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Остання новина — вітання з Днем незалежності України, яке чомусь опубліковане 25 серпня, та ще й не відтворюється через помилку формату.

На сторінці посольства України у ФРН новини з’являються трохи частіше — двічі чи тричі на місяць. Проте й там чомусь немає інформації про російський терор холодом.

Посольство України у Франції також дуже рідко радує читачів новинами. Але у січні воно опублікувало короткі тексти, в яких згадано про допомогу Україні внаслідок російських ракетно-дронових атак на енергетику.

Жодних згадок про російський зимовий терор 2025/2026 років немає в новинах посольств України в Італії та Чеській Республіці. Посольство України в Угорщині 21 січня поширило публікацію: МЗС України разом зі Світовим конгресом українців запускає міжнародний проєкт зі збору коштів на енергетичне обладнання для нашої держави. Проте, в тексті немає жодного натяку на Росію як першопричину такої ініціативи.

Європа проти російського енергетичного терору України: які країни передали акумулятори, генератори та котельні

Сайт посольства України в Туреччині перебуває у стані глибокого інформаційного анабіозу. Останню новину опубліковано 2 грудня, й вона присвячена роботі у сфері IT. Аналогічна ситуація з вебсторінкою диппредставництва України в Бразилії.

Посольство України в Китаї в останній новині від 22 січня опублікувало заклик підтримати взимку Україну як символ солідарності та людяності. У тексті зазначено: через масовані удари по енергетичній інфраструктурі мільйони людей в Україні знову залишаються без світла й тепла. Але сором’язливо не вказано, яка саме країна вчинила ці акти агресії.

Посольство України в Республіці Індія публікує лише позитивні новини. У лютому вийшло дві публікації про спільну австрійсько-українську культурну присутність на місцевих форумах. Судячи з інформаційного контексту, там, певно, забули, що в Україні триває війна.

Остання новина посольства України в Південно-Африканській Республіці від 22 січня стосується збору коштів на енергетичне обладнання для України. Але варто відзначити дипломатичну місію у цій африканській державі: на сайті принаймні можна знайти матеріали про підступність російського імперіалізму й про те, як Москва вербує громадян ПАР на війну проти України.

Очевидно, українські диппредставництва за кордоном з незрозумілих причин вважають, що публікація новин на сайтах — це марнування часу. Навіть якщо це актуальні новини про російську агресію та її жахливі наслідки. Дипмісії не тільки вкрай рідко оновлюють стрічку новин — часто вони ще й не знаходять часу, щоб перекласти текст з української мови на мову країни розташування. Тому значна частина новин іноземною мовою взагалі не з’являється на вебсторінках. Типовий приклад — українська та німецька версії сайту посольства України у ФРН. Більше того, деякі посольства взагалі уникають будь-яких згадок про російсько-українську війну. Трохи краще, хоч і далеко не ідеальне враження, складається після моніторингу сторінок перерахованих посольств у соціальній мережі Facebook.

Сторінка українського посольства в США у Facebook функціонує. Дописи публікуються, хоч і нерегулярно. Принаймні частина з них розповідає про російський терор, влаштований цієї зими проти цивільних українців. Світлина з жінкою, яка запалює вогонь у темній холодній кухні, зібрала тисячу реакцій. А відео, яке демонструє нинішні умови життя українців, отримало дев’ять тисяч переглядів. На жаль, інші матеріали мають значно меншу популярність і невелику кількість поширень.

Інформаційний вектор посольства України у Великій Британії спрямований переважно на висвітлення діяльності посла Валерія Залужного. Тема російського енергетичного терору не знайшла належного відображення в нечисленних публікаціях цієї дипломатичної місії.

Помітно кращу інформаційну ефективність демонструє у Facebook посольство України у Франції. Щонайменше кілька дописів, які висвітлюють боротьбу українців із темрявою та холодом, а також наслідки масованих російських атак, отримали понад тисячу реакцій. А відео удару «Орєшніком» по Львову переглянули майже 300 тисяч разів.

Facebook-сторінка посольства України у ФРН, навпаки, не може похвалитися значною кількістю дописів і реакцій на них. Можливо, тому, що більшість оприлюднених текстів — лише репости.

Інформаційне наповнення сторінки посольства України в Італії загалом непогане й схоже на французьку дипломатичну місію. Але програє їй за кількістю реакцій аудиторії.

Нестача електроенергії: яку причину основною називає більшість українців

Тему енергетичного терору РФ лише поверхово відображено в дописах на Facebook-сторінці диппредставництва України в Чеській Республіці, які до того ж переважно є репостами, а не власними публікаціями.

На окрему увагу заслуговує посольство України в Угорщині. Його Facebook-сторінка — серед безперечних лідерів за кількістю публікацій 2026 року. Дописи про гуманітарну катастрофу, спричинену варварськими російськими атаками, регулярно публікуються. Проте, більшість із них є знову ж таки репостами, а не власними текстами. Однак майже 6 тисяч уподобань отримала новина від 2 лютого про зустріч посла Федора Шандора з українською блогеркою Владою.

Дипломатична місія України в Туреччині у Facebook не надто активна. Але серед нечисленних дописів можна знайти окремі публікації, присвячені російським терористичним атакам. А ось Facebook-сторінка посольства України в Бразилії приділяє більшу увагу висвітленню російських атак та їхніх жахливих наслідків. Допис із прикріпленим відео про удар по Запоріжжю 3 лютого, під час якого загинули 18-річні хлопець і дівчина, лише за три доби набрав 35 тисяч переглядів і отримав понад 800 реакцій.

Інформаційна політика посольства України в Китаї в мережі Facebook аналогічна вебсторінці — уникнення згадок про російську агресію й епізодичне висвітлення зустрічей посла з представниками китайської влади та ділових кіл.

На відміну від сайту, Facebook-сторінка посольства в Республіці Індія демонструє більший зв’язок із реальністю. Вона періодично публікує інформацію про російські злочини в Україні. Новина від 27 січня про удар по Одесі отримала 1,5 тисячі реакцій і понад 500 поширень.

Facebook-сторінка диппредставництва України в ПАР малоактивна. На ній є один допис із фотографіями про те, що росіяни вбили й поранили 26 осіб під час терористичної атаки по Києву. Також є посилання на статтю посла Олександра Щерби в південноафриканській газеті Mail & Guardian «Російський смертний вирок для українців», у якій розповідається про влаштований Путіним терор мирного населення.

Загалом інформаційне наповнення Facebook-сторінок дипломатичних представництв України краще. Але таке враження складається на тлі майже мертвих сайтів. Гарні приклади подачі матеріалу є, та їх замало, аби суттєво впливати на суспільну думку. Найкращі показники реакцій, переглядів і поширень — у тих дипломатичних місій, які супроводжують фото та відеоматеріали з України власним текстом мовою країни перебування. Водночас репости зазвичай отримують менше відгуків читачів.

На сторінках окремих посольств України у Facebook поширена практика публікувати дописи лише українською мовою, забуваючи при цьому навіть продублювати іноземний переклад. Також часто пости розміщують двома мовами. Унікальною є стрічка новин посольства України у ФРН, де німецької мови взагалі немає, принаймні в дописах останніх двох місяців. А от на сторінці дипмісії в Бразилії, навпаки, стоять новини тільки португальською мовою.

Зеленський: енергетика РФ — це законна ціль, але в України немає стільки ресурсів, як в Росії

Потенціал мережі X майже не використовується в інформаційній роботі українських посольств. Кількість підписників сторінок у рази менша, ніж у Facebook. Якість наповнення низька. Пости публікуються рідко. Реакцій читачів обмаль. А стрічка новин, якщо вона існує, переважно складається з репостів українських високопосадовців і державних установ. Більш-менш регулярно працює в Х лише посольство України у США, яке має близько 25 тисяч читачів (у Facebook — 86 тисяч). Сторінка посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії майже не активна. Аналогічна ситуація з посольством у ПАР. Трохи краще функціонують сторінки дипломатичних представництв у Франції, Італії, Індії, ФРН. Посольство України в Туреччині — лідер за кількістю читачів в Х: понад 107 тисяч. Сторінка дипломатичної місії в Анкарі наповнюється контентом, але з різною періодичністю, що мінімізує її медійні спроможності. Дипломатичні місії у Чехії, Угорщині, Китаї не мають активних сторінок у Х.

У соцмереж — великий інформаційний потенціал. Але щоб його реалізувати, важливо не просто користуватися ними, а використовувати по-сучасному. Люди сприймають інформацію через емоції, а їх швидше викличуть вдало підібрані фото та відео, а не сухий текст. Ми маємо показати світу злочини Москви. Й те, як українці тримаються цієї складної зими: збираються разом, допомагають одне одному пережити важкі години, гріються, розбирають завали, відновлюють зруйновані