Ядерна програма Ірану: аналіз американської розвідки та ризик військових дій.

Речниця Білого дому зазначила, що Дональд Трамп вже давно чітко дав зрозуміти, що Іран не отримає ядерної зброї, і він не блефує.

Згідно з оцінками американської розвідки, терміни, необхідні Ірану для створення ядерної зброї, залишилися незмінними в порівнянні з минулим літом, повідомляють три джерела, знайомі з ситуацією. Як зазначає Reuters, тоді аналітики вважали, що спільна атака США та Ізраїлю відстрочила цей процес приблизно на рік.

За інформацією двох джерел, які попросили не розголошувати свої імена через чутливість розвідувальних даних, американські спецслужби ще до 12-денної війни в червні дійшли висновку, що Іран міг би отримати достатню кількість урану для однієї ядерної боєголовки та виготовити бомбу приблизно за три–шість місяців. Після червневих ударів США по ядерних об’єктах у Натанзі, Фордо та Ісфахані, за словами двох джерел і ще однієї особи, знайомої з оцінками, розвідка переглянула ці терміни та збільшила їх до приблизно дев’яти місяців або року.

Зокрема, удари призвели до знищення або серйозних пошкоджень трьох заводів зі збагачення урану, які функціонували на той момент. Водночас, як стверджує Reuters, агентство ООН з ядерного контролю не змогло встановити місцеперебування близько 440 кг урану, збагаченого до 60%. Припускалося, що приблизно половина цього запасу могла бути в підземному тунельному комплексі Ядерного дослідницького центру в Ісфахані, однак підтвердити це неможливо через призупинення інспекцій.

Згідно з оцінкою МАГАТЕ, наявного запасу високозбагаченого урану могло б вистачити для виробництва приблизно 10 ядерних боєзарядів у разі подальшого збагачення.

«У той час, як операція “Опівнічний молот” (Midnight Hammer) знищила ядерні об’єкти Ірану, операція “Епічна лють” (Epic Fury) розвинула цей результат і вивела з ладу оборонно-промислову базу, яку Іран раніше використовував як прикриття для своєї ядерної програми. Президент Дональд Трамп вже давно чітко дав зрозуміти, що Іран не отримає ядерної зброї, і він не блефує», — заявила речниця Білого дому Олівія Уельс. Вона говорила про червневу операцію та останній конфлікт, що розпочався в лютому.

За словами представників США, зокрема Трампа, знищення ядерної програми Ірану неодноразово називалося основною метою війни. Як зазначає агентство, Ізраїль завдавав ударів по об’єктах, пов’язаних із ядерною програмою, зокрема по установці для перероблювання урану наприкінці березня. Натомість США зосередили свої атаки на звичайних військових силах Ірану, його керівництві та військово-промисловій інфраструктурі.

Колишній старший аналітик розвідки США, який керував оцінкою ядерної програми Ірану, Ерік Брюер зазначив, що не дивується відсутності змін у висновках, оскільки останні удари США не були зосереджені на ядерних об’єктах.

«Іран досі володіє всім своїм ядерним матеріалом, наскільки нам відомо. Цей матеріал, ймовірно, розміщений у глибоких підземних укриттях, куди не можуть проникнути американські боєприпаси», — зауважив Брюер.

Останніми тижнями американська влада розглядала варіанти ризикованих операцій, які могли б суттєво ускладнити розвиток ядерної програми Ірану. Серед таких планів згадували й можливі наземні рейди з метою вилучення високозбагаченого урану, який, за припущеннями, може зберігатися в підземному тунельному комплексі на об’єкті в Ісфахані.

Натомість Іран неодноразово заперечував наміри створювати ядерну зброю. За оцінками розвідувальної служби США та МАГАТЕ, Тегеран припинив роботу над ядерними боєзарядами у 2003 році, однак частина експертів і Ізраїль вважають, що окремі елементи програми могли бути збережені в таємниці.

Як зазначають експерти, навіть провідним розвідувальним службам світу важко точно оцінити ядерні можливості Ірану. Так, кілька американських розвідувальних відомств окремо аналізували його ядерну програму. За словами джерел, загалом існує спільна думка щодо того, що Іран здатний створити ядерну зброю, однак у деталях оцінки інколи різняться.

Також не виключається, що розвиток ядерних планів Ірану міг бути відкинутий назад значно більше, ніж це відображають наявні розвідувальні дані.

Як зазначають деякі офіційні особи, зокрема держсекретар США Марко Рубіо, удари США по іранських системах протиповітряної оборони могли знизити ядерну загрозу. Вони пояснюють це тим, що Іран став слабшим у здатності захищати свої ядерні об’єкти у разі, якщо в майбутньому вирішить пришвидшити створення зброї.

Спеціальний посланець США Стів Віткофф повідомляв, що під час першого раунду переговорів на початку цього року провідні іранські дипломати відкрито хвалилися наявністю достатньої кількості збагаченого урану для виготовлення 11 ядерних бомб.

Дональд ТрампІзраїльІранООНСША