Ядерна програма Ірану: Габбард не розкрила висновки розвідки перед Сенатом.

Директор національної розвідки США виключила зі своїх усних свідчень у Сенаті важливий висновок розвідки: після атак на Іран у 2025 році Тегеран так і не відновив збагачення урану.

Директор національної розвідки США Тулсі Габбард виступила на слуханнях у Сенаті з підготовленими матеріалами, в яких чітко зазначалося: ядерна програма збагачення урану Ірану «знищена», а з моменту операції «Midnight Hammer» у червні 2025 року Тегеран «не робив жодних спроб відновити цей потенціал». Ці висновки американської розвідки свідчили б про одне: Іран після атак не є ядерною загрозою, і підстав для нової війни немає. Проте саме цю частину з підготовлених свідчень Габбард виключила і замінила її прямо протилежним твердженням, повідомляє Bloomberg.

Замість того, щоб заспокоїти сенаторів, Габбард фактично обґрунтувала тривалу військову операцію. «До операції «Epic Fury» розвідка оцінювала: Іран намагався відновитися після серйозної шкоди, завданої його ядерній інфраструктурі під час 12-денної війни, і продовжував відмовлятися виконувати свої зобов’язання перед МАГАТЕ», — заявила Габбард у Сенаті.

Це принципово інша наративна лінія — не «загроза усунена», а «загроза триває». Саме вона і потрібна адміністрації президента США Дональда Трампа для виправдання продовження військових дій.

Сенатор-демократ Марк Ворнер порівняв підготовлений текст із тим, що Габбард фактично виголосила, і поставив пряме запитання:

«Ви виключили той абзац зі своїх усних свідчень, оскільки президент вже заявив про наявність неминучої загрози?»

Габбард відкинула таку інтерпретацію і пояснила виключення просто: «Я зрозуміла, що час спливає, тому пропустила частину підготовленого тексту». Однак це пояснення не зняло питань: пропущеним виявився саме той уривок, який суперечив офіційній позиції Білого дому.

Що знав Трамп?

Трамп неодноразово стверджував після початку американсько-ізраїльської кампанії, що Іран намагається відновити ядерну програму. Висновок же розвідки, який Габбард прибрала зі своїх свідчень, підривав ці твердження. Таким чином, виключення цього абзацу узгоджується з лінією Білого дому, але суперечить задокументованій позиції власного розвідувального співтовариства Габбард.

Ворнер також нагадав, що Трамп публічно визнав: дії Ірану у відповідь (удари по сусідніх країнах Перської затоки і спроба заблокувати Ормузьку протоку) стали для нього несподіванкою. Сенатор запитав Габбард: чи попереджала вона президента, що у разі початку «вибіркової війни» Іран майже напевно вдарить по союзниках і спробує перекрити Ормузьку протоку?

«Ви відзвітували президентові, що якщо він розпочне вибіркову війну, вірогідним результатом буде удар Ірану по сусідніх країнах Затоки і закриття Ормузької протоки? Чи ви його про ці два факти попередили?» — запитав Ворнер.

Відповідь Габбард не була прямою: вона заявила, що «не обізнана з тими висловлюваннями», і зазначила, що іранські погрози щодо Ормузької протоки є «давньою традицією».

Де ж уран?

Окреме питання, яке залишається без відповіді — де знаходиться іранський запас збагаченого урану? До початку атак Іран офіційно мав значні запаси збагаченого урану. Однак удари по ядерних об’єктах ускладнили завдання відстеження цих матеріалів: невідомо, чи були вони знищені під час бомбардувань, чи евакуйовані, чи заховані.

Показання Габбард прозвучали наступного дня після того, як її топрадник Джо Кент публічно пішов у відставку, заявивши, що Ізраїль ввів президента Трампа в оману, переконавши його в існуванні «неминучої загрози» з боку Тегерана. Ця відставка і мовчання Білого дому щодо конкретних даних про збагачення урану разом створюють картину розриву між тим, що знає розвідка, і тим, що чує президент. Нагадаємо, що Всесвітня організація охорони здоров’я готується до можливого ядерного катастрофи, якщо війна між Іраном та США загостриться ще більше.

Як повідомляв The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ані американському народу, ані світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.

Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану щодо повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад, захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.

Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран в Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутній на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, аби не починати війну.