Ядерний договір завершив свою дію 5 лютого, що призводить до початку ери невизначеності між США та Росією.

Договір було продовжено у 2021 році, але у 2023 році Росія фактично вийшла з нього.

У четвер, 5 лютого, завершується дія останньої важливої угоди щодо контролю над ядерними озброєннями між США та Росією. Це підвищує ймовірність нової гонки озброєнь між двома найбільшими ядерними державами світу на фоні зростаючої глобальної нестабільності, повідомляє Bloomberg.

Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь 2011 року, відомий як Новий СНО, обмежував обсяги ядерних арсеналів Росії та США, а також передбачав проведення інспекцій і обмін інформацією. Його закінчення залишає Москву та Вашингтон без механізму регулювання своїх стратегічних запасів вперше з часів піку холодної війни в 1980-х роках.

На думку старшого наукового співробітника Інституту досліджень роззброєння ООН у Женеві Павла Подвіга, завершення дії договору «точно не робить світ більш безпечним». Він зазначив, що справжньою втратою буде «втрата прозорості, що підвищить політичні ризики».

Термін дії Договору про СНО закінчується на фоні загострення відносин між Росією та Європою до найгіршого рівня за останні десятиліття. Це сталося через війну в Україні та невизначеність серед союзників США щодо їхніх довгострокових зобов’язань перед НАТО. Китай зміцнює свої стратегічні сили, а інші країни розглядають можливість наявності ядерної зброї для власного захисту, оскільки великі держави дедалі більше змагаються за домінування у своїх регіонах.

Термін дії угоди мав закінчитися у 2021 році, проте обидві сторони домовилися про п’ятирічне продовження. Однак президент Росії Владімір Путін призупинив офіційну участь у 2023 році, зупинивши інспекції та обмін інформацією, оскільки конфронтація зі США загострилася через його повномасштабне вторгнення в Україну. Водночас він запевнив, що дотримуватиметься пакту, який обмежує кожну сторону 1550 розгорнутими стратегічними боєголовками.

«Безпосередня загроза полягає в тому, що за відсутності правових обмежень і механізмів перевірки обидві країни можуть повернутися до планування найгіршого сценарію і почати завантажувати сотні додаткових боєголовок до своїх розгорнутих сил через побоювання, що інша країна робить те ж саме. Сполучені Штати та Росія мають значні можливості для завантаження, що дозволить їм різко збільшити кількість розгорнутого ядерного озброєння за короткий час», – зазначила Маккензі Найт-Бойл, старша наукова співробітниця проєкту ядерної інформації Федерації американських вчених.

У вересні 2025 року Путін заявив, що буде готовий дотримуватися умов договору ще протягом року після закінчення терміну його дії, якщо США зроблять те ж саме. Президент США Дональд Трамп офіційно не відреагував на цю пропозицію.

Один із представників Білого дому повідомив, що Трамп визначить подальший курс щодо контролю над ядерними озброєннями та уточнить його у власному графіку. Чиновник додав, що президент США неодноразово підкреслював важливість вирішення питання загрози від ядерної зброї та висловлював бажання залучити Китай до переговорів щодо контролю над озброєннями.

«Ядерний потенціал Китаю зовсім не відповідає рівню США. Закликати Китай приєднатися до переговорів щодо ядерного роззброєння на цьому етапі є несправедливим і нерозумним», – заявив журналістам на брифінгу 3 лютого речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь.

Він також зазначив, що Китай сподівається, що США відреагують на «конструктивну» пропозицію Росії щодо продовження термінів дії договору СНО та «дійсно підтримають глобальну стратегічну стабільність».

У Міністерстві закордонних справ РФ заявили, що тепер вони виходять з того, що обидві сторони «більше не пов’язані жодними зобов’язаннями чи симетричними деклараціями в контексті договору». Там також стверджують, що «вільні обирати свої наступні кроки». Проте, Москва, за версією російського МЗС, «залишається відкритою для пошуку політичних та дипломатичних шляхів всебічної стабілізації стратегічної ситуації».

За словами джерела видання, обізнаного з цим питанням, у США деякі законодавці-республіканці приватно закликали Трампа не розглядати пропозицію Путіна. Адже це може обмежити можливості США маневрувати, не зробивши при цьому нічого суттєвого для обмеження дій Москви.

Зокрема, угода регулювала лише стратегічні озброєння і не встановлювала обмежень на тактичну ядерну зброю для жодної зі сторін. Колишній директор ЦРУ Білл Бернс зазначив, що існує реальний ризик того, що Росія може вдатися до використання цієї зброї меншої дальності та потужності в Україні восени 2022 року.

На слуханнях у Сенаті адмірал у відставці Чарльз А. Річард, колишній командувач Стратегічного командування США, повідомив законодавцям, що «просте продовження Договору про СНО на один рік не обмежує Росію так само, як воно обмежує нас». За його словами, це завадить США впоратися з викликом, який створює швидке нарощування власних озброєнь Китаєм.

Роуз Готтемеллер, колишня заступниця державного секретаря з питань контролю над озброєннями в адміністрації Обами, яка була головним перемовником США щодо договору СНО-3, виступала за продовження терміну дії. Вона зазначила, що було б доцільніше «тримати їх обмеженими принаймні ще на рік, поки ми продовжуємо планувати та готуватися до китайської загрози».

Китай нарощує свої ядерні сили, щоб досягти паритету з Росією та США. У своєму щорічному звіті Конгресу за 2025 рік про військові події в Китаї Пентагон повідомив, що Пекін «продовжує масштабну ядерну експансію» в рамках намагань досягти до 2027 року «стратегічної противаги» над США.

Згідно зі звітом Пентагону, Народно-визвольна армія має намір мати понад 1000 боєголовок до 2030 року, маючи запаси близько 200 на початку цього десятиліття. У повідомленні також зазначено, що хоча Пекін дотримується політики невикористання ядерної зброї першим, Китай «не продемонстрував готовності просувати обговорення заходів щодо зменшення ядерного ризику, як двосторонньо, так і багатосторонньо».

На думку наукового співробітника Центру міжнародної безпеки Інституту світової економіки та міжнародних відносин у Москві Дмітрія Стефановіча, Росія може продемонструвати «готовність утриматися від нарощування озброєнь, поки Сполучені Штати не збільшать свій стратегічний арсенал». Однак, додав росіянин, відсутність обов’язкових угод між ядерними державами створює «підґрунтя для збільшення стратегічних наступальних озброєнь у середньостроковій перспективі».

На думку Найт-Бойла з Федерації американських вчених, необмежена ядерна ера, яка призвела б до збільшення кількості озброєнь Росії та США, ймовірно, спонукала б інші держави – від Великої Британії та Франції до Північної Кореї та Пакистану – прагнути збільшити свої стратегічні арсенали.

Російські чиновники стверджують, що переговори щодо потенційної нової угоди також повинні охоплювати питання розширення Організації Північноатлантичного договору, глобальної системи протиракетної оборони США та розгортання ракет середньої та малої дальності. 

За словами старшого наукового співробітника програми ядерної політики в Фонді Карнегі за міжнародний мир Анкіта Панди, угода про врегулювання війни в Україні «може відкрити ширший діалог з росіянами щодо стратегічної стабільності. Мовляв, росіяни будуть зацікавлені у співпраці з питанням контролю над озброєннями.

Раніше в газеті Financial Times повідомлялося, що світ входить в зону турбулентності через завершення дії ядерного договору між США та Росією. Формально угода завершується 5 лютого, але фактично контроль над ядерними озброєннями зійшов нанівець із початком повномасштабної війни в Україні.