Іран вимагає від Сполучених Штатів 24 мільярди доларів для укладення мирної угоди. Тегеран попередив про можливе розширення конфлікту у разі невдачі переговорів.

Тегеран пов’язує подальші переговори з розблокуванням заморожених активів.

Поки президент Сполучених Штатів Дональд Трамп утримується від коментарів щодо можливого мирного врегулювання з Іраном, а Піт Гегсет підкреслює важливість гарантій відсутності ядерної зброї в Тегерані, сторони продовжують обговорювати конкретні умови майбутньої угоди. Зокрема, перспектива досягнення домовленості, за словами іранської сторони, залежить від рішення адміністрації Трампа про розблокування 24 мільярдів доларів заморожених іранських активів. Про це в інтерв’ю CNN повідомив військовий радник верховного лідера Ірану Мохсен Резаї.

“Переговори зайшли в глухий кут, і (президент США Дональд) Трамп повинен вийти з цього тупика”, – зазначив він у розмові з CNN.

Іран вимагає розблокування 12 мільярдів доларів відразу після підписання проміжної угоди зі США, а ще 12 мільярдів доларів хоче отримати на наступному етапі переговорів. Водночас американські чиновники висловлюють побоювання, що розмороження коштів на цьому етапі позбавить Вашингтон одного з основних інструментів впливу на Тегеран.

Крім того, Трамп наполягає на тому, щоб будь-яка нова угода була значно жорсткішою за ядерну угоду 2015 року. У бесіді з CNN Резаї пояснив, що вимога про розблокування коштів розглядається Тегераном як тест на довіру між двома країнами.

“Якщо він (Трамп) прагне досягти угоди з Іраном, ці 24 мільярди доларів є випробуванням довіри, яке Іран хоче мати з Трампом – це тест, який Америка повинна пройти, і тоді шлях буде відкритий. Це наші власні гроші, а не гроші Америки”, – зазначив він.

Радник верховного лідера також попередив про наслідки можливого повернення до війни. Він заявив, що в разі відновлення конфлікту Іран готовий розширити бойові дії за межі Перської затоки. За словами Резаї, зона потенційної ескалації може охопити Ормузьку протоку, Індійський океан, Баб-ель-Мандебську протоку, Червоне море та Середземне море.

“Ми надамо війні новий вимір, атакуючи інші американські бази, які ми досі не атакували”, – сказав він.

Коментуючи можливість особистої зустрічі між Дональдом Трампом і верховним лідером Ірану, Резаї відкинув такий варіант. Він зазначив, що цього не станеться, оскільки переговорний процес перебуває лише на початковому етапі, а Трамп, на його думку, сам завів його в глухий кут.

Резаї також повторив позицію Тегерана щодо Ормузької протоки. Він заявив, що Іран і Оман мають суверенні права на цей стратегічний морський шлях і спільно керуватимуть ним. Водночас він спростував твердження про намір запровадити плату за прохід суден через протоку. За словами іранського посадовця, йдеться лише про можливі витрати на її утримання та забезпечення функціонування.

На завершення Резаї назвав нинішню війну першою перемогою Ірану над своїми супротивниками за 47 років існування Ісламської Республіки.

“Це перший випадок, коли Іран вийшов переможцем у війнах, тоді як у попередніх війнах Іран завжди зазнавав поразки”, – підкреслив він.

Трамп вирішує долю угоди з Іраном: у Білому домі збирається команда з нацбезпеки

Нагадаємо, що наприкінці травня президент США Дональд Трамп оголосив про майже повне узгодження мирної угоди з Іраном та повідомив про підготовку меморандуму щодо припинення війни і відкриття Ормузької протоки. Водночас впливові республіканці, зокрема голова комітету Сенату з питань збройних сил Роджер Вікер, різко розкритикували можливі поступки Тегерану та назвали такі домовленості фактичною капітуляцією Вашингтона. Проєкт угоди передбачав 60-денне припинення вогню, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, зняття морської блокади іранських портів та окремі переговори щодо ядерної програми після завершення перемир’я. Такі умови викликали потрясіння серед законодавців США, які орієнтуються на жорстку зовнішню політику.