Китай та відновлювальна енергетика: чому сонячні панелі не можуть повністю замінити вугілля.

Незважаючи на значний розвиток відновлюваних джерел енергії, Китай не може відмовитися від вугільних електростанцій через зростаюче споживання електроенергії.

Китай продовжує активно розвивати відновлювану енергетику, але це не заважає країні залишатися найбільшим споживачем вугілля у світі. Незважаючи на будівництво сотень гігаватів сонячних і вітрових електростанцій, Піднебесна не може відмовитися від викопного пального через стрімке зростання попиту на електроенергію, зазначає Bloomberg.

Згідно з прогнозами China Electricity Council (торговельної асоціації енергетичного сектору), у 2026 році Китай введе в експлуатацію понад 300 гігаватів потужностей відновлюваної енергетики. При цьому споживання електроенергії зросте на 5—6%. На перший погляд, це виглядає як рух до безвуглецевого майбутнього, однак факти свідчать про інше.

Нові сонячні панелі та вітрові турбіни генеруватимуть понад 400 гігават-годин чистої електроенергії — цього вистачить для забезпечення таких країн, як Індонезія, Мексика або Саудівська Аравія. До 2020 року таких обсягів було б достатньо для покриття всього приросту споживання електроенергії в Китаї. Проте сьогодні ситуація кардинально змінилася.

У 2024 році Китай споживав приблизно на третину більше електроенергії з мережі, ніж у 2019-му. Навіть з урахуванням масштабного будівництва відновлюваних джерел енергії, країні знадобиться близько 600 гігават-годин для задоволення зростаючого попиту. Дефіцит генерації покривається китайськими вугільними електростанціями, які відповідають майже за шосту частину глобальних викидів вуглекислого газу.

Альтернативи є, але їх недостатньо

Існують додаткові джерела енергії, які могли б зменшити розрив між попитом та пропозицією. Цього року планується підключити вісім ядерних реакторів, які додадуть близько 64 гігават-годин. Повернення дощової погоди в басейні річки Янцзи після кількох років посухи може забезпечити ще 100 гігават-годин від гідроелектростанцій. Малі сонячні електростанції, які часто не враховуються в офіційних прогнозах, можуть легко додати ще 100 гігават-годин.

Однак навіть за найоптимістичнішого сценарію просто утримати вугільну генерацію на поточному рівні — вже складне завдання. А для досягнення мети китайського лідера Сі Цзіньпіна щодо вуглецевої нейтральності до 2060 року Китаю потрібно щороку скорочувати виробництво енергії з вугілля приблизно на 150 гігават-годин. Торік країна зменшила вугільну генерацію лише на 100 гігават-годин, і повторити цей результат буде дедалі важче в умовах зростаючого попиту на електроенергію.

Проблема у енергоємному виробництві

Основна проблема Китаю полягає не в нестачі відновлюваної енергетики, а в надмірному споживанні електроенергії. З 1985 року індустріально розвинені країни Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) збільшували споживання електроенергії лише на 1,5% на рік, навіть попри те, що їх доходи подвоїлися. Це природний наслідок економічного розвитку: з розвитком країни переходять від енергоємного виробництва до споживання та послуг.

Якби Китай — який сам є індустріально розвиненою країною і споживає більше електроенергії на душу населення, ніж Європа, — перейшов до такого темпу зростання, запланованого будівництва відновлюваних джерел енергії було б достатньо для повної відмови від вугілля.

Проте наразі ситуацію формують не технології майбутнього, а традиційні важкі галузі промисловості, які місцева влада використовує як інструмент економічного управління. Зростання попиту на електроенергію від металургії, будівельних матеріалів та хімічної промисловості торік склало близько 50 терават-годин — майже стільки ж, скільки збільшення споживання від усіх електромобілів та дата-центрів у країні, яке склало приблизно 70 терават-годин.

Не зелені регуляторні правила

Розвиток відновлюваної енергетики також стримується недостатньою підтримкою з боку уряду. За даними China Electricity Council, введення нових потужностей у 2026 році скоротиться приблизно на чверть порівняно з 2025-м, а будівництво сонячних електростанцій впаде на третину. Це в основному результат регуляторних змін минулого року, які призвели до зростання витрат на чисту енергію та збільшення субсидій на викопне паливо.

Нові правила, оголошені минулого місяця, що дозволяють отримувати оплату накопичувачам електрики за перебування в режимі очікування так само, як і вугільні електростанції, є ознакою того, що маятник може знову хитнутися в бік більш чистої енергії.

Мережа є, а ефективності немає

У Китаю вже існує енергомережа майбутнього, але вона використовується вкрай неефективно. Якби країна отримувала стільки ж електроенергії з кожного кіловата вітрової та сонячної енергії, скільки отримують США, вона могла б скоротити генерацію з викопного пального приблизно на третину. Якби Китай отримував вдвічі менше економічного зростання з кожної кіловат-години, як Європейський Союз, він міг би зменшити таку енергію наполовину. Зробивши обидві речі, викопне паливо можна було б повністю виключити з енергосистеми.

Передумови для переходу до зеленого майбутнього у Китаю є, але країна поки що не готова їх реалізувати.

Нагадаємо, що у першій половині 2025 року відновлювані джерела вперше в історії виробили більше електроенергії, ніж вугілля, ставши найбільшим джерелом енергії у світі. Вперше про це йшлося в новому звіті аналітичного центру Ember, який назвав подію “вирішальним моментом у глобальному переході до чистої енергетики”.