Конфлікт між Сполученими Штатами та Іраном – причини його ескалації.

Конфлікт між Сполученими Штатами та Іраном - причини його ескалації. 1 Війна в Ірані ще не досягла свого апогею.

Конфлікт між США та Іраном, ймовірно, загостриться, а не буде вирішений через дипломатичні переговори. Таку позицію висловив Гідеон Рахман, головний аналітик міжнародних відносин Financial Times.

Він підкреслює, що “туман війни” — це добре відоме поняття. Наразі США та Іран представляють світу нову концепцію — “туман миру”.

У протистоянні між Америкою, Ізраїлем та Іраном діє режим припинення вогню. Однак, крім цього, ситуація залишається незрозумілою. Цей тиждень розпочався з повідомлень від американців про те, що нові мирні переговори незабаром розпочнуться, тоді як іранська сторона це заперечує.

17 квітня президент США Дональд Трамп з гордістю заявив, що “Іран погодився більше не закривати Ормузьку протоку”. Наступного дня Іран оголосив про її закриття.

Якщо спробувати розібратися в цьому “тумані миру”, то найбільш ймовірний сценарій подальших подій виглядає так: позитивним моментом є те, що як Іран, так і США прагнуть досягти мирної угоди. Іранці усвідомлюють свою вразливість перед можливими авіаударами, а американці розуміють загрозу для світової економіки через тривале закриття протоки.

“Негативним моментом є те, що сторони не довіряють одна одній і залишаються далекими від компромісу з ключових питань. Серед них — збагачення урану, свобода судноплавства, зняття санкцій, майбутнє Лівану та Ізраїлю, ракетна програма Ірану та його підтримка регіональних союзників, таких як “Хезболла””, — додає аналітик.

У звичайних умовах вирішення всіх цих питань зайняло б місяці, а то й роки. Ядерна угода з Іраном, підписана у 2015 році та скасована Трампом у 2018-му, узгоджувалася приблизно три роки.

Проте світова економіка не може чекати місяцями, поки переговори дадуть результати. Подальше закриття Ормузької протоки продовжить підвищувати ціни на енергоносії. Дефіцит авіаційного пального може відчутися вже за кілька тижнів.

Фермери по всьому світу стурбовані зростанням цін на добрива — і це незабаром вплине на вартість продуктів харчування. Блокада Ірану з боку США також посилить прямий економічний тиск на Ісламську Республіку.

Ключові питання на сьогодні: чи змусить зростаючий економічний тиск обидві сторони досягти угоди з дипломатичною швидкістю? Чи ж складність подолання розбіжностей між позиціями Ірану та США призведе до зриву переговорів і загострення конфлікту?

Обидва варіанти можливі — але Рахман схиляється до ескалації. Якщо це справді так, то Близький Схід і світова економіка ще не бачили найгіршого в цій кризі.

“Ескалація ймовірна, оскільки і США, і Іран, здається, вважають, що можуть змусити іншу сторону капітулювати першою”, — стверджує аналітик.

Протягом усього цього конфлікту адміністрація Трампа систематично переоцінювала здатність США змусити Іран діяти за своїм сценарієм і недооцінювала стійкість іранського режиму. І зараз цей підхід може повторитися.

США, можливо, вже розпочали новий виток протистояння, захопивши іранське судно. Якщо Вашингтон піде далі й, наприклад, реалізує погрозу Трампа “знищити кожну електростанцію і кожен міст в Ірані”, то Іран, швидше за все, відповість, а не поступиться.

У відповідь Тегеран може завдати ударів по нафтопереробних заводах і морських платформах у Перській затоці або підштовхнути хуситів у Ємені виконати свої погрози щодо судноплавства в Червоному морі.

Будь-який із цих кроків значно погіршить глобальну енергетичну кризу. Навіть за нинішніх умов іранці усвідомлюють, що блокування протоки матиме дедалі серйозніші наслідки для світової економіки.

Найближчі тижні, а можливо й місяці, ймовірно, будуть характеризуватися періодами ескалації, що чергуватимуться з переговорами — іноді ці процеси відбуватимуться паралельно, поки Іран і США перевірятимуть рішучість одне одного. Деякі питання буде вирішити легше, ніж інші.

Найскладнішою проблемою може стати прагнення Тегерана запровадити певну систему зборів за прохід через Ормузьку протоку. Втім, навіть тут дипломати шукають креативні рішення. Наприклад, доходи можна було б розподіляти між Іраном та Оманом (або навіть США, як пропонував Трамп), представивши це як тимчасовий фонд післявоєнної відбудови.

“Фінансові ринки завершили минулий тиждень на підйомі — очевидно, вважаючи, що найгірше вже позаду. Але це припущення виглядає надто самовпевненим”, — підсумував Рахман.

Нагадаємо, Трамп заявив, що Сполучені Штати “перемагають” у війні в Ірані, а ситуація розвивається дуже успішно. На своїй сторінці у Truth Social він також зазначив, що американські Збройні сили демонструють сильні результати.