Через п’ять тижнів після початку військових дій США та Ізраїлю проти Ірану, війна, здається, ще не завершена. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу цього тижня зазначив, що операція лише “перейшла середину шляху”, пише Лариса Браун, редакторка з питань оборони в The Times.
У своєму зверненні до американців президент США Дональд Трамп натякнув, що його основна стратегічна мета, яка, за його словами, полягала в систематичному знищенні здатності режиму загрожувати Америці або проектувати силу за її межі, “наближається до завершення”.
Тепер розглянемо заявлені Трампом військові цілі та те, якою мірою США та Ізраїль їх досягли.
Війна без “плану”
Коли 28 лютого розпочалася операція “Епічна лють”, адміністрація США, здається, провела дуже мало підготовчої роботи для обґрунтування війни або визначення її цілей. Здавалося, принаймні з точки зору британського уряду, що не було жодного життєздатного, продуманого плану.
Водночас Білий дім стверджував, що з першого дня місія була “чіткою”. У записаному зверненні, яке транслювалося через кілька годин після початку війни, Трамп заявив, що його метою було запобігти отриманню Іраном ядерної зброї.
Він також закликав іранців скористатися “винятковою можливістю”, щоб розпочати повстання та взяти під контроль уряд. Ці коментарі свідчили про те, що принаймні однією з цілей операції була зміна режиму. Це дало Ірану зрозуміти, що загроза була екзистенційною.
Лише 2 березня Трамп і міністр оборони США Піт Гегсет окреслили цілі війни, хоча навіть тоді існували деякі розбіжності щодо того, якими вони можуть бути. Гегсет заявив, що цілями було знищити іранське виробництво ракет, його військово-морський флот та іншу інфраструктуру безпеки, а також гарантувати, що Іран ніколи не матиме ядерної зброї.
Того ж дня Трамп додав п’яту мету: забезпечити, щоб режим “не міг продовжувати озброювати, фінансувати та керувати терористичними арміями за межами своїх кордонів”.
Джастін Крамп, військовий аналітик, колишній армійський офіцер і генеральний директор консалтингової компанії Sibylline, зазначив, що США змінили свої військові цілі, “щоб вони відповідали тому, що є оперативно досяжним”.
Знищення звичайних озброєнь Ірану
Згідно з даними Центрального командування США, яке координує американські військові операції на Близькому Сході станом на 1 квітня, США завдали ударів більш ніж по 12300 цілях.
Серед цілей були системи протиповітряної оборони, позиції протикорабельних ракет, об’єкти виробництва та зберігання озброєнь, центри командування та управління, позиції балістичних ракет, об’єкти виробництва дронів і військова допоміжна інфраструктура.
Трамп заявив, що Іран більше не має систем ППО і що його радари “повністю знищені”. Хоча такі удари значно послабили військовий потенціал Ірану, Тегеран все ще зберігає здатність чинити опір.
27 березня п’ятеро осіб, знайомих із даними американської розвідки, заявили, що з упевненістю можна говорити про знищення лише приблизно третини ракетного арсеналу Ірану. Статус ще приблизно третини залишається невизначеним, однак, за словами чотирьох джерел Reuters, бомбардування, ймовірно, пошкодили, знищили або засипали ці ракети в підземних тунелях і бункерах.
Один із співрозмовників додав, що подібна оцінка стосується й дронів — щодо приблизно третини є певність, що їх знищено.
Ця оцінка свідчить, що хоча більшість іранських ракет або знищені, або недоступні, Тегеран все ще має значний ракетний запас і може відновити частину пошкоджених чи засипаних ракет після завершення бойових дій. Це суперечить публічним заявам Трампа про те, що в Ірану залишилося “дуже мало ракет”.
Знищення флоту
Трамп заявив, що “флот Ірану зник”, але в Ормузькій протоці виникла нова проблема — ефективна блокада одного з найважливіших у світі пунктів транзиту нафти.
Центральне командування США повідомляє, що знищило або пошкодило понад 155 суден, включно з першим іранським носієм дронів Iris Shahid Bagheri, який, за словами американського адмірала Бреда Купера, “приблизно за розмірами як авіаносець часів Другої світової війни”. Він належав морському підрозділу Корпусу вартових ісламської революції.
Торпеда, випущена з американського підводного човна, потопила іранський військовий корабель Iris Dena біля узбережжя Шрі-Ланки, коли той повертався з військово-морських навчань, організованих Індією в Бенгальській затоці, внаслідок чого загинули понад 80 іранських моряків.
Стримання ядерної загрози
Наразі незрозуміло, наскільки далеко Трамп готовий зайти, щоб отримати контроль над ядерними запасами Ірану, однак вважається, що десь у країні — ймовірно в кількох місцях — зберігаються запаси високозбагаченого урану, які досі не були захоплені.
На думку Браун, єдиним способом завадити Тегерану використати їх для створення ядерної бомби може стати складна й ризикована спецоперація, яка передбачатиме вивезення цього радіоактивного матеріалу.
Тулсі Габбард, директорка розвідки США, припустила, що в країні залишається запас урану. 19 березня вона заявила Конгресу, що розвідка США “має високу впевненість у тому, що ми знаємо, де він знаходиться”.
Перекриття діяльності проксі-сил
Мережа союзних Ірану проксі-груп була послаблена і діє з меншою ефективністю, однак залишається активною та здатною здійснювати обмежені, часто локальні атаки, за словами Рубена Стюарта, старшого наукового співробітника з питань сухопутної війни в Міжнародному інституті стратегічних можливостей. Як приклад він навів триваючі ракетні запуски хуситів по Ізраїлю та постійні удари бойових угруповань по позиціях США в Іраку.
За його словами, здатність Ірану загрожувати сусідам і мобілізувати проксі-сили “загалом збереглася”, хоча й “на нижчому рівні”.
“Хезболла”, підтримуване Іраном угруповання в Лівані, воює з Ізраїлем на півдні, використовуючи невеликі дрони з видом від першої особи для ударів по ізраїльських силах, включаючи основні бойові танки.
Усунення режиму
Один за одним США та Ізраїль ліквідували аятолу Алі Хаменеї, а також іранських генералів, керівників розвідки й міністрів — до такого рівня, що, за словами Трампа, “ніхто не знає, з ким говорити… ми всіх ліквідували”.
Попри це, режим хоч і ослаблений, але все ще існує. Його головна опора — Корпус вартових ісламської революції — передав повноваження місцевим командирам, які мають власні запаси озброєння і здатні діяти автономно.
Мохаммад Мохаддесін, голова комітету із закордонних справ Національної ради опору Ірану, зазначив, що режим “неможливо повалити з повітря… остаточним вирішенням кризи в Ірані є повне повалення режиму. Однак це може бути досягнуто лише через народне повстання у поєднанні з організованою силою всередині країни”.
“Оскільки цілі змінюються не лише щодня, а й щогодини, і Дональд Трамп, схоже, шукає спосіб вийти з ситуації, заява про “виконання місії” може пролунати будь-якої миті. Водночас наслідки цього можуть відчуватися значно довше”, — підсумувала редакторка.
Нагадаємо, згідно з оцінками американських спецслужб, іранські військові розчищають підземні бункери та шахти для ракет, пошкоджені американсько-ізраїльськими ударами, повертаючи їх у робочий стан уже через кілька годин після атаки. У звітах спецслужб США також зазначається, що Іран зберіг значну частину своїх ракет і мобільних пускових установок.